ТУРКМЕНІСТАН У ГЕОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ ТА ЙОГО КУЛЬТУРНІ ЗВ’ЯЗКИ З УКРАЇНОЮ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138720Ключові слова:
Туркменістан, Україна, Центральна Азія, геокультурний простір, туркмено-українське співробітництво, культура.Анотація
Мета дослідження полягає у висвітленні політики Туркменістану в формуванні геокультурного простору Центральної Азії та виявлені значення України в системі міждержавних зв’язків у гуманітарній сфері. Методи дослідження. Основою вибору методів студіювання постали засади системності та комплексного підходу. В дослідженні
використано метод документального аналізу і синтезу, що дозволило простежити у часовому вимірі розвиток культурних зв’язків між Туркменістаном та Україною. Використання вказаних методів дослідження сприяло отриманню власних
теоретичних результатів. Наукова новизна полягає у постановці і розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі не одержала всебічного й об’єктивного висвітлення та досліджується вперше. Обґрунтовано ідею геокультурного простору Центральної Азії, як глобального явища. У цьому контексті науковою проблемою є питання формування основ культурного співробітництва Туркменістану і України на основі потенціалу довголітньої дружби. Висновки. Принципи, на яких побудовано зовнішньополітичний курс Туркменістану, являють собою ясні орієнтири для розвитку і зміцнення дво-
сторонніх і багатосторонніх відносин Туркменістану з державами світу, в першу чергу, з країнами регіону Центральної Азії. Україна є одним з важливих партнерів Туркменістану. Констатується, що туркмено-українське співробітництво в гуманітарній сфері по праву традиційно займає особливе місце у відносинах двох країн. У його основі – багата історія
народів, їх величезний внесок у світову культуру, незмінний інтерес до духовного життя один одного.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
