Культурні практики і прикладна культурологія: проблеми взаємозв’язку
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138788Ключові слова:
культурні практики, прикладна культурологія, культуротворчий потенціал, культурні потреби, креативність, творчість, культурно-мистецька освіта.Анотація
Мета публікації – дослідити зміст, форми прояву та охарактеризувати аспекти взаємозв’язку теорій щодо розуміння сутності сучасних культурних практик із практичними культурологічними дослідженнями. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах систематизації та узагальнення, а також таких дослід-
ницьких підходах: аксіологічного – для дослідження вчення про ціннісну складову культурних потреб людини, їх використання у культурних практиках, систематизації їх інтерпретації у науковому дискурсі; герменевтичного – для систематизації різних модифікацій понять "культурна практика", "прикладна культурологія"; аналітичного – для виявлення концептуальних засад, на яких ґрунтуються сучасні підходи до розуміння досліджуваної взаємодії. Наукова новизна полягає у систематизації теорій щодо взаємодії культурологічних теорій і культурних практик, їх трансформації і перспективності розвитку. Висновки. Теоретично обґрунтовано і практично доведено взаємозумовленість культурних практик і практичної культурології, акцентовано увагу на необхідності їх вивчення українськими культурологами. Якість культурних практик, їх трансформація залежать від професійних компетентностей працівника, менеджера культури, від активної співпраці зацікавлених стейкхолдерів культурної розбудови. Культурна практика у своєму культуротворчому потенціалі здатна змінювати території, заклади культури, якість культурної послуги.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.