Внесок Наталії Слободян у становлення художніх традицій та формування репертуару львівського балету
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147407Ключові слова:
Слободян Наталія, львівський балет, Україна, балерина, хореографія, балет, традиціїАнотація
Мета дослідження – виявити роль Наталії Слободян у становленні художніх традицій та формуванні репертуару львівського балету. Методологія. Застосування комплексу загальних (аналіз, систематизація) та спеціальних (мистецтвознавчий, культурологічний) методів і підходів дало змогу провести науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна. Проаналізувавши джерела та вивчивши творчий шлях Наталії Слободян, можемо стверджувати, що балерина власним прикладом формувала ідеали для наслідування молодими виконавцями, ставши фундатором львівської виконавської школи. Висновки. Своїм життям Наталія Слободян довела, що досягнути визнання у хореографії, не покидаючи рідного краю, можливо. Навіть більше – це вершина професіоналізму. Тому прикро усвідомлювати, що цінності окремих сучасних виконавців не співпадають з патріотичними поглядами їх попередників. Бо національний дух дає значно більше сил для творчості, яка невдовзі стає історією. Ще в повоєнний період світ пізнав український балет як самостійний, цілісний феномен і перестав сприймати його як частину російського. Тому надзвичайно важливо зберігати, продовжувати та вдосконалювати українське балетне мистецтво, майстерність якого полягає у виконанні, постановці балетів та національній школі, що виховала зірок світового рівня.
Посилання
Загайкевич М. Драматургія балету. Київ: Наукова думка, 1978. 257 с.
Ліщенко Ю. «А я й не знала, що мені 90 років!» // Високий замок. 2013. 28 лютого. URL : https://wz.lviv.ua/far-and-near/122253-a-ia-i-ne-znala-shcho-meni-90-rokiv
Особова справа Наталії Слободян // Архів Львівського національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької. 53 с.
Паламарчук О. Музичні вистави Львівських театрів (1776 – 2001). Львів, 2007. 449 с.
Станішевський Ю. Балетний театр України : 225 років історії. Київ, 2003. 438 с.
Станішевський Ю. Український радянський балетний театр (1925–1975). Київ : Музична Україна, 1975. 224 с.
Терещенко А. Львівський театр опери та балету імені Івана Франка: піввіковий твoрчий шлях. Київ : Музична Україна, 1989. 208 с.
Туркевич В. Хореографічне мистецтво у персоналіях: біобібліографічний довідник. Київ, 1999. 224 с.
Чурпіта Т. Творча діяльність Миколи Трегубова за часів Другої світової війни // Українське мистецт-вознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2016. Вип. 16. С. 118–126.
Zahaikevych, M. (1978). Dramaturgy of the ballet. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Lishchenko, Yu. (2013, February 28). I did not realize I was 90 years old. Vysokyi Zamok. Retrieved from http://wz.lviv.ua/far-and-near/122253-a-ia-i-ne-znala-shcho-meni-90-rokiv [in Ukrainian].
Personal case of Natalia Slobodian. (2013). Archive of the Lviv National Academic Opera and Ballet Thea-ter. S. Krushelnytska [in Ukrainian].
Palamarchuk, О. (2007). Musical performances of Lviv theaters (1776–2001). Lviv [in Ukrainian].
Stanishevskyi, Yu. (2003). The ballet theatre of Ukraine: 225 years of history. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Stanishevskyi, Yu. (1975). Ukrainian soviet ballet theatre (1925–1975). Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Tereshchenko, A. (1989). The Lviv Opera and Ballet Theater named after Ivan Franko: The half-century creative way. Kyiv: Muzychna Ukraina [in Ukrainian].
Turkevych, V. (1999). The choreographic art of Ukraine through personalities: bibliographical guide. Kyiv: Biohrafichnyi instytut NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Churpita, T. (2016). Mykola Trehubov’s creative activity during the Second World War. Ukrainske mystetstvoznavstvo: materialy, doslidzhennia, retsenzii. Issue 16, 118–126 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.