«Викрадення із сералю» В.А. Моцарта: до проблеми сценічної інтерпретації оперного тексту
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147518Ключові слова:
музичний текст, оперний текст, сценічна інтерпретація, режисерський театр, концепція протиріччя.Анотація
Метою даного дослідження є вивчення опери В.А. Моцарта «Викрадення із сералю» в світлі її сценічного побутування, що стає невід’ємним компонентом оперного тексту, а також розгляд особливостей функціонування інтерпретативно-постановочних версій даної опери в сучасному художньо-культурному просторі. Методологія. Специфіка заявлених в роботі напрямів дослідження зумовила об’єднання історіографічного, семіологіческого, компаративного та проблемного науково-дослідних методів. Наукова новизна полягає, з одного боку, у визначенні тих комунікаційних механізмів, завдяки яким опера В.А. Моцарта «Викрадення із сералю» продовжує залишатися одним з хедлайнерів сучасного музичного театру, з іншого боку, в підході до опери як до історично відкритого феномену, ціннісно-смислова архітектоніка якого мобільна, варіативна та піддається переосмисленню. Висновки. «Викрадення із сералю» В.А. Моцарта належить до одного із тих класичних зразків жанру, які часто стають об’єктом нестандартних режисерських інтерпретацій. Вільне експериментаторство, що загострює постмодерністську насиченість вистави, відрізняють, перш за все, фестивальні постановки «Викрадення із сералю», в той час як традиціоналізм прочитання опери більш характерний для репертуарного театру. Серед причин подібних вільних інтерпретативно-сценічних трансформацій, що відбуваються з оперою, і забезпечують її нове прочитання, можна назвати, по-перше, органіку комічної опери, умовність її сюжету, що складається з комплексу універсальних пародійно-гротескових формул; по-друге, формування концепції протиріччя видимого і того, що звучить як поєднання жахливої, часом, реальності подій, що відбуваються та прекрасної музики В.А. Моцарта.
Посилання
Аберт Г. В.А Моцарт. Ч. II, кн. 1. М., 1983. 518 с.
Аберт Г. В.А. Моцарт. Ч. II, кн. 2. М., 1990. 560 с.
Акопян Л. Анализ глубинной структуры музыкального текста. Л. М.: Практика, 1995. 256 с.
Арановский М. Музыкальный текст: структура и свойства. М., Композитор, 1998. 341 с.
Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс, 1994. 615 с.
Грибиненко Ю. Музыкальная полистилистика в свете теории интертектсуальности: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.03. Одесса, 2006. 200 с.
Лысенко С. Проблема постановочной интерпретации оперы как синтетического художественного текста (на примере «Бориса Годунова» М.П. Мусоргского): автореф. дис. …канд. искусствоведения: 17.00.02; Новосибирск, госуд. консерватория (академия). Новосибирск, 2007. 24 с.
Самойленко А. Музыковедение и методология гуманитарного знания. Проблема диалога: Моногра-фия. Одесса: Астропринт, 2002. 244 с.
Сокольская А. Оперный текст как феномен интерпретации. автореф. дис…канд. искусствоведения: 17.00.02; Казанская госуд. консерватория им. Н.Г. Жиганова. Казань, 2004. 24 с.
Театральный смотритель. URL: http://www.smotr.ru/zagran/ved0808_zalzburg.htm
Хохловкина А. Западноевропейская опера. Очерки. М., 1962. 367 с.
Черная Е. Моцарт и австрийский музыкальный театр. М., «Государственное музыкальное издательство», 1963. 433 с.
Чжан Кай Современный оперный театр как художественное явление и категория музыковедческого дискурса: дисс. … канд. искусствоведения: 17.00.03. Одесса, 2017. 186 с.
Чигарева Е. Оперы Моцарта в контексте культуры его времени: Художественная индивидуальность. Семантика. М.: Эдиториал УРССж 2000. 280 с.
Шапинская Н. Философия музыки в новом ключе: музыка как проблемное поле человеческого бытия. Москва, Согласие, 2017. 209 с.
Abert G. (1983) V. A. Mozart. Part II, book. 1. M. [in Russian].
Abert G. (1990) V.A. Mozart. Part II, book. 2. M. [in Russian].
Аkoрyan L.(1995) Analysis of the deep structure of the musical text. M .: Practice [in Russian].
Aranovsky M. (1998) Music text: structure and properties. M., Compozitor [in Russian].
Bart R. (1994) Selected works. Semiotics. Poetics. Moscva: Progress [in Russian].
Gribinenko Y. (2006) Music polystylistics in the light of the theory of intertextuality: candidate’s thesis 17.00.03.Odessa [in Russian].
Lysenko S. (2007) The problem of the operatic interpretation of the opera as a synthetic artistic text (on the example of «Boris Godunov» by M.P. Mussorgsky): extended abstract of candidate’s thesis 17.00.02. Novosibirsk [in Russian].
Samoylenko A. (2002) Musicology and methodology of humanitarian knowledge. The problem of dialogue: Monograph.Odessa: Astroprint [in Russian].
Sokolskaya A. (2004) Opera text as a phenomenon of interpretation: еxtended abstract of candidate’s thesis 17.00.02. Kazan [in Russian].
The theater superintendent. Retrieved from http://www.smotr.ru/zagran/ved0808_zalzburg.htm
Khokhlovkina A. (1962) Western European opera. Essays. M. [in Russian].
Chernaya E. (1963) Mozart and the Austrian Musical Theater. M., «Gosydarstvennoe myzikal’noe izdatel’stvo» [in Russian].
Zhang Kai (2017) Modern opera theater as an artistic phenomenon and the category of musicological discourse: candidate’s thesis 17.00.03.Odessa [in Russian].
Chigareva E. (2000) Mozart’s operas in the context of the culture of his time: Artistic individuality. Seman-tics. M.: Editorial URSS [in Russian].
Shapinskaya N. (2017) Philosophy of music in a new key: music as a problem field of human exist-ence.Moskva, Accord [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.