ОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗАЛУЧЕННЯ ДО ТВОРЧОСТІ Й.С. БАХА ТА ДО СИМВОЛІКИ ДУХОВНОЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147538Ключові слова:
ритуал, музична онтологія, музична символіка, стиль в музиці, морально-виховуючий сенс музики.Анотація
Мета роботи - виділити у викладі теми «Творчість Й. С. Баха» в музичній школі на рівні V-го класу духовно-моральні орієнтири великого музиканта відповідно до уявлень про духовні цінності сучасної України. Методологія - культурологічний, міждисциплінарний підхід, а також музикознавча герменевтика в тлумаченнях смислових наповнень творчості Й.С. Баха. Наукова новизна: вперше в практиці опрацювання навчальної теми «Творчість І. С. Баха» робиться акцент на конфесійній специфіці пієтизма-лютеранства, які відрізняються, в силу об'єктивних історичних обставин, паралелізмами до релігійно-православних принципів, які зрозумілі багато в чому тим, хто навчається. Висновки: висування в аналізі рекомендованих для вивчення в музичній школі творів Баха (в даному випадку це Кантата №21 і Прелюдія і Фуга С-dur з І тому ДТК) ритуально організуючих стимулів вираження, що виправдано глибокою релігійністю композитора і прямою опорою його на прийняті в лютеранському побуті мелодії гімнів. Останні в художньому цілому фіксують морально-поведінковий комплекс, який є показовим для лютеран-пієтистів і який має зіткнення з православною етикою зворушеної радості світосприйняття, як основи морального орієнтування в світі. Особливий сенс має підкреслення в тексті і в музиці рекомендованої для показу на уроці Кантати №21 аспект неприйняття зневіри, тобто відсування від негативних емоцій як несумісних з церковним розчуленням, у виконанні виділяти гімнічну піднесеність викладу, а в слуханні - чуйність до неї. Ця ж увага до гімнічності і до емоційного позитиву вираження важлива в слуханні-сприйнятті Інвенції (двоголосних C-dur і F-dur) і Прелюдії і Фуги C-dur (I т. ДТК). Так, навчально-пізнавальний комплекс з'єднаний з морально-виховуючим, як це і закладено музикою Й.С. Баха.
Посилання
Бах Й.С. Т.1. : "Органна книжечка" ; Шість хоралів різного роду ("Шюблеровські хорали ") ; Хоральні партіти [Ноти] / підгот. тексту та комент. Хайнц-Харальд Лелейн . Москва : Російське Музичне Видавництво, 2005 . LXIII, 158 с.: факсим. (БеренрайтерУртекст). Алф. вказ.: с. 158.
Берденнікова К. Гоміолетичні традиції духовних кантат Й.С. Баха. Київ : Муз. Україна, 2008. 204 с.
Берченко Р. В пошуках втраченого сенсу: Болеслав Яворський про «Добре темперований клавір». Москва : ВБ «Класика ХХІ», 2005. 375c.
Друскін М. Йоганн Себастьян Бах. Москва : Музыка, 1982. 288 с.
Майкапар С.М. Музичне виконавство і педагогіка. Челябінськ: MPI, 2006. C. 115.
Медушевський В. Духовний аналіз музики. Навчальний посібник у двох частинах. Москва : Компози-тор, 2014. 632 с.
Носина В. Символіка музики Й.С. Баха. Тамбов,1993.102 с.
Овсяннікова-Трель А. Про національний стиль в музиці. Дипл. роб. Бібл. Одеської консерваторії. Одеса, 1998. 92 с.
Прохорова І. Музична література зарубіжних країн, 5-го класу ДМШ і ДШМ, Підручник. Москва : Му-зика, 2003. 112 с.
Уїлсон-Діксон Е. Історія Християнської музики: пер. з англ. Ч. 1/4. Санкт-Петербург: Мірт, 2003. 428 с. (Енциклопедія християнства)
Швейцер А. Йоганн Себастьян Бах. Москва : Музика, 1965. 379 с.
Яворський Б. Л. Сюїти Баха для клавіру. Mосква -Ленинград : Музгіз. С. 53.
François Couperin. L’art de touchr le Clavesin – Die Kunst das Clavesinzuspielen – The Art of playing the Harpsichord. - Leipzig: Breitkopf&Härtel, Edition Breitkopf № 5560, 1933. – 39 S.
J.S. Bach. (2005). T.1.: "Malenkaya organnaya knizhka"; Shest khoralov razlichnogo roda ("Shyublerovskiye khoraly") ; Khoralnyye partity [Noty]. Moscow : Russkoye Muzykalnoye Izdatelstvo [in Russian].
Berdennikova K. (2008). Gomileticheskiye traditsii dukhovnykh kantat I.S. Bakha. Kyiv : Muzyka [in Ukrainian].
Berchenko R. (2005). V poiskakh utrachennogo smysla: Boleslav Yavorskiy o «Khorosho temperirovannom klavire». Moscow : «KlassikaXXІ» [in Russian].
Druskin M. (1982). Johann Sebastian Bach. Moscow : Muzyka [in Russian].
Maikapar S.М. (2006). Muzykalnoye ispolnitelstvo i pedagogika. Chelyabinsk: MPI [in Russian].
Medushevskyi V. (2014). Dukhovnyy analiz muzyki. Uchebnoye posobiye v dvukh chastyakh. Moscow : Kompozitor [in Russian].
Nosyna V. (1993). Simvolika muzyki J.S. Bacha. Tambov: [in Russian].
Ovsiannikova-Trel A. (1998). O natsionalnom stile v muzyke. Dipl.rab. Bibl. Odesskoy konservatorii. Odessa [in Ukrainian].
Prokhorova І. (2003). Muzykalnaya literatura zarubezhnykh stran. dlya V-go klassa DMSh i DShI. Uchebnik. Moscow: Musyka [in Russian].
Wilson-Dickson A. (2003). Istoriya Khristianskoy muzyki. Per.s angl.1/4. St. Petersburg: Mirt (Encyclope-dia Christianstva) [in Russian].
Schweitzer A. (1965). Johann Sebastian Bach. Мjscow : Muzyka, [in Russian].
Yavorskyi B.L. ( )Suita Bacha dla Clavira. Mjscow – Leningrad : Muzgiz. [in Russian].
Fransua Couperin. (1933). Iskusstvo igry na klavesine. - Leyptsig: Breitkopf & Hartel. Vypusk Breitkopf [in Germany].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
