ДО ПИТАННЯ ТЕХНІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОГО БАЯНА-АКОРДЕОНА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153085Ключові слова:
баян, акордеон, репертуар, композитори, технічна майстерністьАнотація
Мета статті пов’язана із висвітлення історичних передумов виникнення та еволюції конструкції баяна-акордеона та його технічних можливостей, репертуару й композиторських течій. Методологія дослідження полягає у застосуванні мистецтвознавчого, культурологічного та біографічного підходів й низки методів: історико-типологічного, що пов’язаний з проблемами історичного становлення феномену крізь призму еволюції інструменту у його сучасних модифікаціях; функціонального, який дає можливість окреслити амплітуду художньо-виражальних, технічних та темброво-акустичних якостей у поєднанні з напрацьованим арсеналом специфічно-виконавських засобів, які уможливлюють сьогодні залучення до репертуару баяніста незліченної кількості музичних творів різних напрямів і стилів, із врахуванням навіть принципово протилежних художніх смаків. Наукова новизна роботи визначається аналізом технічного стану баяна-акордеона у світлі сучасного інструментарію та репертуару. Висновки. Окреслені жанрові різновиди репертуару (обробки народної пісні, перекладення світової музичної спадщини, твори доби бароко, естрадно-розважальна музика) сучасного баяніста-акордеоніста, очевидно, можуть вільно поповнюватись творами інших стильових течій ХХ ст. (неокласицизм, неоромантизм, неофольклоризм та ін.). Відтак, інтенсивно прогресуюча репертуарна політика індивідуума – це сучасна оригінальна академічна музика. Стрімка еволюція інструмента від аматорської гармоніки ХІХ ст. до готово-виборного багато-тембрового концертного інструмента другої половини ХХ ст. відбилась на репертуарі виконавця, безпосередньо впливаючи на якість концертних програм. Cьогодні, коли параметри інструмента дозволяють вільно оперувати будь-яким наявним у музичному мистецтві стилем, особливо актуалізується розуміння потенціалу інструмента академіком М. Давидовим: «сучасний баян має значний потенціал тембрових засобів і акустичних можливостей, котрі повною мірою ще не розкриті ні в композиторській, ні у виконавській, ні в інженерно-конструкторській винахідницькій практиці» [2, 14].
Посилання
Асафьев Б. Путеводитель по концертам. Москва: Сов. композитор, 1978. 2-е изд. 200 с.
Давидов М. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста. Київ : Музична Україна, 1997. 240 с.
Іванов Є. Акордеонно-баянне мистецтво України. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Музичне виконавство : зб. ст. / [ред.-упоряд. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 1999. Вип. 1. Кн. 9. С. 25–37.
Іванов Є. Академічне баянно-акордеонне мистецтво на Україні : дис … канд. мист. : спец. 17.00.02 «Музичне мистецтво». НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 1995. 277 с.
Іванов Є. Українська академічна баянно-акордеонна школа. Проблеми еволюції. Феномен школи в музично-виконавському мистецтві : тези міжнар. наук.-теорет. конф. (Київ, НМАУ ім. П. Чайковського, 22-23 березня 2005) / [ред.-упор. М. А. Давидов, В. Г. Сумарокова]. Київ, 2005. С. 33–34.
Князєв В. Удосконалення виражальних можливостей баяна як стимул до розвитку виконавської техніки. Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського : Музичне виконавство: зб. ст. / [ред.-упоряд. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2004. Вип. 40. Кн. 10. С. 17–28.
Мирек А. Из истории аккордеона и баяна. Москва : Музыка, 1967. 195 с.
Новожилов В. Баян. Москва : Музыка, 1988. 63 с.
Римский-Корсаков Н. А. Летопись моей музыкальной жизни. Москва : Музгиз, 1955. 398 с.
Фуртвенглер В. Из литературного наследия: статьи, беседы, из записных книжек. Исполнительское искусство зарубежных стран. Москва : Музыка, 1966. Вып. 2. С. 175–186.
Янчак В. Джазові рецепції в репертуарному сьогоденні професійного баяніста (на прикладі «Восьми джазових п’єс для баяна» В. Власова). Львівська баянна школа та її видатні представники (70-річчю від дня народження Анатолія Онуфрієнка присвячується) : зб. мат. наук.-практ. конф. (Старий Самбір, 23 квітня 2005) / [ред.-упор. А. Душний, С. Карась, І. Фрайт]. Дрогобич : Коло, 2005. С. 139–143.
Asafiev B. (1978). Guide to the concerts, 2-nd ed. Moscow: Soviet composer [in Russian].
Davydov M. (1997). Theoretical foundations of the formation of performing arts of bayanist. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Ivanov E. (1999). Accordion-Bayan Art of Ukraine. Scientific Herald of the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Musical Performance (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.), (Issue 1, Book 9), (рр. 25-37). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Ivanov E. (1995). Academic bayan-accordion art in Ukraine. Candidate dissertation. Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Ivanov E. (2005). Ukrainian academic accordion school. Problems of evolution. The phenomenon of school in musical and performing arts: Theses International Theoretical Scientific and Practical Conference (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.). (pp. 33-34). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Knyazev V. (2004). Improvement of the expressive capabilities of the bayan as an incentive to develop an executive technology. Scientific Herald of the Petro Tchaikovsky National Music Academy of Ukraine: Musical Performance (M. Davydov, V. Sumarokova, ed.-comp.), (Issue 40, Book 10), (рр. 17-28). Kyiv: NMAU P. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Mirek A. (1967). From the history of accordion and bayan. Moscow: Music [in Russian].
Novozhilov V. (1988). Bayan. Moscow: Music [in Russian].
Rimsky-Korsakov N. (1955). Chronicle of my musical life. Moscow: Muzgiz [in Russian].
Furtwangler W. (1966). From the literary heritage: articles, talks, from notebooks. Performing art of foreign countries, (Issue 2), (рр. 175-186). Moscow: Music [in Russian].
Yanchak V. (2005). Jazz receptions in the repertoire of today’s professional bayanist (on the example of «Eight jazz plays for the bayan» by V. Vlasov). Lviv Bayan School and its prominent representatives (70-th anniversary of Anatoly Onufrienko birthday is dedicated): Collection Materials of the Scientific and Practical Conference (A. Dushniy, S. Karas, I. Frayt, ed.-comp.). (pp. 139-143). Drohobych: Kolo [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
