ПАРАТЕКСТУАЛЬНЕ ПРОГРАМУВАННЯ АНСАМБЛЕВИХ П'ЄС УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ: ЗМІСТОВИЙ ТА МОВНО-ВИРАЖАЛЬНИЙ АСПЕКТИ СИНЕСТЕТИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ

Автор(и)

  • Anastasia Kravchenko Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153092

Ключові слова:

камерно-інструментальний ансамбль України, паратекстуальність, паратекстуальне програмування, екфразис, синестезія мистецтв, семіотичний переклад.

Анотація

Метою статті є дослідження української камерно-інструментальної творчості кінця ХХ – початку ХХІ століть з точки зору аналізу способів паратекстуального програмування ансамблевих п'єс за різними типами тематико-змістової репрезентативності та пов'язаних із цим процесів наслідування музикою окремих художньо-виражальних функцій «транспонованих» з неспоріднених видів мистецтв. Методологія. Застосовано сукупність методологічних підходів текстологічного, семантичного, синестетичного, культурологічного аналізу. Наукова новизна. Дослідження способів паратекстуального програмування композицій камерно-інструментального мистецтва України кінця ХХ – початку ХХІ століть дозволило, з одного боку, увиразнити конкретні тематичні напрямки репрезентації в музиці художніх образів (сюжетів, тем, мотивів) з творів неспоріднених видів мистецтв. А з іншого, – констатувати наявність міжмистецької взаємодії не тільки на змістовому, але й на мовно-виражальному рівнях, що реалізується за допомоги впровадження специфічних прийомів семіотичного «перекладу» мовою музики семантичних і структурних «кліше» риторичної, зображальної, пластичної, театрально-ігрової експресії.  Висновки.  Систематизація проявів паратекстуального програмування творів камерно-інструментального мистецтва України кінця ХХ – початку ХХІ століть дозволяє виокремити декілька груп їх тематико-змістової репрезентативності за принципом взаємодії в музично-літературних, -образотворчих, -театрально-ігрових, -кінематографічних кореляціях. Інтерсеміотичний смисловий зв’язок музичного тексту зі своєю паратекстуальною частиною (відображений у програмних назвах, автокоментарях, ремарках, епіграфах, присвятах) нерідко підкреслюється у семіотико-виражальний спосіб. Висвітлення особливостей цього процесу виявляє, що на мовно-музичному рівні зіставлення та ототожнення стилістичних прийомів (які первинно носять іншовидове походження та спосіб художньо-матеріального втілення) здійснюється шляхом техніко-композиційного оперування багатими звукозображальними ресурсами музики. Потенціал розкриття останніх (за допомоги інтонаційних, мікротонових, тембро-фонічних, фактурних, поліфонічних засобів, у т.ч. «озвученого мовчання») спрямований на здобуття синестезійного перцептивного ефекту, що створює ілюзію семіотичної відповідності та умовного «перенесення» в аудіальний простір ансамблевих композицій позамузичних художньо-виражальних прийомів і функцій.

Біографія автора

Anastasia Kravchenko, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

кандидат мистецтвознавства, докторант кафедри культурології та інформаційних комунікацій

Посилання

Антонова Е. Г., Кудрявцева И. В. «Шесть медитаций» для флейты и баяна В. Зубицкого: к вопросу о воплощении образов размышления в музыкальном искусстве. Музичне мистецтво. 2012. Вип. 12. С. 144–154.

Зайцева М. Л. Феномен синестезии в искусстве постмодернизма. Психолог. 2014. № 5. URL. http://e-notabene.ru/psp/article_13379.html (дата звернення: 24.09.2018).

Кодьєва О. П. Зображальне у понятійно-категоріальній системі культурології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра культурології : спец. 26.00.01 «Теорія та історія культури» / Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського. Київ, 2009. 31 с.

Маньковская Н. Б. «Париж со змеями» (введение в эстетику постмодернизма). Москва: ИФРАН, 1995. 220 с.

Седюк І. О. Ігрова логіка у фортепіанних дуетах В. Птушкіна. Міжнародний вісник: культурологія, філологія, музикознавство. 2017. Вип. ІІ(9). С. 250–255.

Щербаков Ю. В. Жанровий генезис та стильові модифікації сюїти танцювального типу для двоклавірного дуету: виконавський аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав. : 17.00.03. Одеса, 2015. 18 с.

Яценко Е. В. Любите живопись, поэты. Экфрасис как художественно-мировоззренческая модель. Вопросы философии: науч.-теор. журнал. 2011. № 11. С. 47–57.

Antonova E.G., & Kudryavtseva I.V. (2012). «Six Meditations» for flute and bayan by V. Zubitsky: On the question of the incarnation of images of reflections in musical art. Musical art, 12, 144–155 [in Russian].

Zaitseva M.L. (22.10.2014). The phenomenon of synesthesia in the art of postmodernism. Psychologist, Vol. 5. Retrieved from: http://e-notabene.ru/psp/article_13379.html

Kodyeva O.P. (2009). Pictorial in conceptual and categorical system of culturology. Extended abstract of doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Mankovskaya N.B. (1995). «Paris with snakes» (introduction to the aesthetics of postmodernism). Moscow: IFRAN [in Russian].

Sedyuk I.O. (2017). The game logic in piano duos by V. Ptushkin. International Journal: Culturology, Philology, Musicology, ІІ(9), 250–255 [in Ukrainian].

Shcherbakov Yu.V. (2015). Genre genesis and stylistic modifications of dance-type suites for double-clavier duet: performance aspect. Extended abstract of candidate’s thesis. Odesa [in Ukrainian].

Yatsenko E.V. (2011). Love painting, poets. Ekphrasis as an artistic and ideological model. Philosophy issues, 11, 47–57 [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-27

Номер

Розділ

Мистецтвознавство