Соціокультурна цінність телебачення як екранного засобу мистецтва у формуванні світогляду юного глядача
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153093Ключові слова:
телебачення, вплив, діти, рекламаАнотація
Мета статті – дослідити вплив телебачення, як екранного засобу мистецтва на дитину. Методологія дослідження – застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний – для вивчення філософської, культурологічної, мистецтвознавчої літератури з теми, розкриття сутності телебачення, як соціокультурного феномена; теоретичний - для узагальнення теоретичних положень і спостережень щодо природи впливу телевізійного мовлення на телеаудиторію; історичний – для систематизації відомостей з історію розвитку телевізійного мовлення і пливу; порівняльний – для визначення загальних та особливих ознак в програмах сучасного телебачення різних країн світу. Наукова новизна полягає в дослідженні телебачення, як екранного засобу мистецтва , що здатне впливати зокрема і на світогляд юного глядача та формувати світогляд нового покоління споживачів екранної культури. Телебачення – молодий вид мистецтва, тому засоби його впливу на глядача перебувають в стадії розвитку й вдосконалення. Одна з унікальних його якостей – феномен абсолютної реалістичності. Але, разом із тим телебачення в своїй повсякденній інтерпретації реальності прогнозує певний емоційно-психологічний ефект у аудиторії, маючи в своїй основі творчий задум, що перевтілює весь процес комунікації. Найбільш відчутний і видимий цей ефект в осередку юного глядача, адже саме діти відкриті для сприйняття нової інформації і не мають критичного сприйняття реальності. З появою нових видів мистецтва змінилась і сама людина, її засіб сприймати навколишній світ. З’явилось нове покоління теплоспоживачів світу. Саме тому важливо з’ясувати що саме дивиться сьогодні юний глядач і які образи та емоції викликають у нього ці телеперегляди. Висновки. Телебачення – є самостійною формою екранного мистецтва, що використовує в якості своєї мови візуальні образи. Сьогодні практично вся мережа мовлення несе в собі певні послання на які діже тонко реагує телеглядач. Система цінностей, що народжується під час цього діалогу , має важливу інформаційну складову, що є визначальною у подальшому розвитку комунікації. Естетичні коди, що адресовані аудиторії, є не просто мовою телебачення. Вони є своєрідним ключем для самоусвідомлення глядача із тією реальністю, що надає йому телебачення. Телебачення і стає тією реальністю, що саме юний глядач сприймає без критичного аналізу та переосмислення. Проте, не слід сприймати ТБ лише як вселенське зло. Надшвидке сьогодення , ставить певні умови інформатизації суспільства, народжуючи нову культуру - телевізійну. В Україні ця культура активно розвивається. Проте, сьогодні відчувається гостра нестача освітніх та науково-популярних програм хорошої якості, який потребує підростаюче покоління. А дитяча продукція для дошкільнят власного виробництва - практично відсутня.
Посилання
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПБ. : Питер, 2001. 288 с .
Безсмертный А. Кино и общество. URL: http://www.ovsem.com/user/kinoo. (дата звернення 14.09.2018)
Дайджест статей. Москва : Искусство, 1988. 255 с.
Dilts Robert. Foci of the language. Change beliefs with NLP. PH –Piter, 2012. 256 p.
Интернет издание «Политическая азбука для ЛДПР» URL: http://www.ldpr.ru/Azbuka/azbuka_televid.htm (дата звернення 14.10.018)
Lippman W. Public Opinion. Millan Company. 1926. 198 p.
Основные принципы НЛП . Применение НЛП в воспитании дошкольников.
URL: https://works.doklad.ru/view/LH4rC7iNbeA/all.html (дата звернення 12.11. 2017)
Психологические последствия влияния телевидения на детей. URL: http://www.enpsy.ru/publications/childtv.htm (дата звернення 14.10.2018)
Самарцев Р. Телевидение в системе образования: автореферат дисс. … филологии. Москва. 1995. 125 с.
Українське телебачення: роки, події, звершення.К. : Дирекція ФВД, 2008. 400 с.
Усенко Ю.В. Становлення та розвиток українського телебачення як засобу масової комунікації: авто-реферат дис. … канд. іст. наук : 17.00.01. К: КНУКіМ, 2006. 20 с.
Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. Л.: Наука, 1979. 264 с.
Вебсайт о покемонах. URL: http://pokemoni.boom.ru/debil.html (дата звернення 11.10.2018)
Ananyev, B. G. (2001). Human as a subject of knowledge. SPb.: Piter [in Russian].
Bezsmertniy A. Cinema and Society. URL: https://psyfactor.org/kinoprop/kino3.htm. [in Russian].
Digest of articles. (1988). Moscow: Art [in Russian].
Dilts Robert. (2012). Foci of the language. Change beliefs with NLP. - PH –Piter [in English].
Internet outlet «Political ABC for LDPR». URL: http://www.ldpr.ru/Azbuka/azbuka_televid.htm [in Russian].
Lippman, W. (1926) Public Opinion. New York: Millan Company [in English].
Main principles of NLP. Application of NLP in the education of preschool children.
URL: https://works.doklad.ru/view/LH4rC7iNbeA/all.html, [in Russian].
Psychological consequences on television influence on children. URL: http://www.enpsy.ru/publications/childtv.htm [in Russian].
Samartsev, R. (1995) Television in the system of education. Thesis synopsis for the scientific degree in the field of philology. Moscow [in Russian].
Ukrainian TV: years, events, accomplishments. (2008). K.: Directorate of FVD [in Ukrainian].
Usenko, Y. V. (2006). Establishment and development of Ukrainian television as instrument for mass communication. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: KNUK&А [in Ukrainian].
Yadov, V. A. (1979). Self-regulation and prognosis of social behaviour of an individual. Study. L.: Nauka [in Russian].
Website of pokemones. URL: http://pokemoni.boom.ru/debil.html [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.