Соціокультурна цінність телебачення як екранного засобу мистецтва у формуванні світогляду юного глядача
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.153093Ключові слова:
телебачення, вплив, діти, рекламаАнотація
Мета статті – дослідити вплив телебачення, як екранного засобу мистецтва на дитину. Методологія дослідження – застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний – для вивчення філософської, культурологічної, мистецтвознавчої літератури з теми, розкриття сутності телебачення, як соціокультурного феномена; теоретичний - для узагальнення теоретичних положень і спостережень щодо природи впливу телевізійного мовлення на телеаудиторію; історичний – для систематизації відомостей з історію розвитку телевізійного мовлення і пливу; порівняльний – для визначення загальних та особливих ознак в програмах сучасного телебачення різних країн світу. Наукова новизна полягає в дослідженні телебачення, як екранного засобу мистецтва , що здатне впливати зокрема і на світогляд юного глядача та формувати світогляд нового покоління споживачів екранної культури. Телебачення – молодий вид мистецтва, тому засоби його впливу на глядача перебувають в стадії розвитку й вдосконалення. Одна з унікальних його якостей – феномен абсолютної реалістичності. Але, разом із тим телебачення в своїй повсякденній інтерпретації реальності прогнозує певний емоційно-психологічний ефект у аудиторії, маючи в своїй основі творчий задум, що перевтілює весь процес комунікації. Найбільш відчутний і видимий цей ефект в осередку юного глядача, адже саме діти відкриті для сприйняття нової інформації і не мають критичного сприйняття реальності. З появою нових видів мистецтва змінилась і сама людина, її засіб сприймати навколишній світ. З’явилось нове покоління теплоспоживачів світу. Саме тому важливо з’ясувати що саме дивиться сьогодні юний глядач і які образи та емоції викликають у нього ці телеперегляди. Висновки. Телебачення – є самостійною формою екранного мистецтва, що використовує в якості своєї мови візуальні образи. Сьогодні практично вся мережа мовлення несе в собі певні послання на які діже тонко реагує телеглядач. Система цінностей, що народжується під час цього діалогу , має важливу інформаційну складову, що є визначальною у подальшому розвитку комунікації. Естетичні коди, що адресовані аудиторії, є не просто мовою телебачення. Вони є своєрідним ключем для самоусвідомлення глядача із тією реальністю, що надає йому телебачення. Телебачення і стає тією реальністю, що саме юний глядач сприймає без критичного аналізу та переосмислення. Проте, не слід сприймати ТБ лише як вселенське зло. Надшвидке сьогодення , ставить певні умови інформатизації суспільства, народжуючи нову культуру - телевізійну. В Україні ця культура активно розвивається. Проте, сьогодні відчувається гостра нестача освітніх та науково-популярних програм хорошої якості, який потребує підростаюче покоління. А дитяча продукція для дошкільнят власного виробництва - практично відсутня.
Посилання
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПБ. : Питер, 2001. 288 с .
Безсмертный А. Кино и общество. URL: http://www.ovsem.com/user/kinoo. (дата звернення 14.09.2018)
Дайджест статей. Москва : Искусство, 1988. 255 с.
Dilts Robert. Foci of the language. Change beliefs with NLP. PH –Piter, 2012. 256 p.
Интернет издание «Политическая азбука для ЛДПР» URL: http://www.ldpr.ru/Azbuka/azbuka_televid.htm (дата звернення 14.10.018)
Lippman W. Public Opinion. Millan Company. 1926. 198 p.
Основные принципы НЛП . Применение НЛП в воспитании дошкольников.
URL: https://works.doklad.ru/view/LH4rC7iNbeA/all.html (дата звернення 12.11. 2017)
Психологические последствия влияния телевидения на детей. URL: http://www.enpsy.ru/publications/childtv.htm (дата звернення 14.10.2018)
Самарцев Р. Телевидение в системе образования: автореферат дисс. … филологии. Москва. 1995. 125 с.
Українське телебачення: роки, події, звершення.К. : Дирекція ФВД, 2008. 400 с.
Усенко Ю.В. Становлення та розвиток українського телебачення як засобу масової комунікації: авто-реферат дис. … канд. іст. наук : 17.00.01. К: КНУКіМ, 2006. 20 с.
Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности. Л.: Наука, 1979. 264 с.
Вебсайт о покемонах. URL: http://pokemoni.boom.ru/debil.html (дата звернення 11.10.2018)
Ananyev, B. G. (2001). Human as a subject of knowledge. SPb.: Piter [in Russian].
Bezsmertniy A. Cinema and Society. URL: https://psyfactor.org/kinoprop/kino3.htm. [in Russian].
Digest of articles. (1988). Moscow: Art [in Russian].
Dilts Robert. (2012). Foci of the language. Change beliefs with NLP. - PH –Piter [in English].
Internet outlet «Political ABC for LDPR». URL: http://www.ldpr.ru/Azbuka/azbuka_televid.htm [in Russian].
Lippman, W. (1926) Public Opinion. New York: Millan Company [in English].
Main principles of NLP. Application of NLP in the education of preschool children.
URL: https://works.doklad.ru/view/LH4rC7iNbeA/all.html, [in Russian].
Psychological consequences on television influence on children. URL: http://www.enpsy.ru/publications/childtv.htm [in Russian].
Samartsev, R. (1995) Television in the system of education. Thesis synopsis for the scientific degree in the field of philology. Moscow [in Russian].
Ukrainian TV: years, events, accomplishments. (2008). K.: Directorate of FVD [in Ukrainian].
Usenko, Y. V. (2006). Establishment and development of Ukrainian television as instrument for mass communication. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: KNUK&А [in Ukrainian].
Yadov, V. A. (1979). Self-regulation and prognosis of social behaviour of an individual. Study. L.: Nauka [in Russian].
Website of pokemones. URL: http://pokemoni.boom.ru/debil.html [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.