СЕМІОТИКА УКРАЇНСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО АВАНГАРДУ В СВІТЛІ ІДЕЙ ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ Семіотичні паралелі художньої образності українського та польського авангарду (стаття друга)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.160615Ключові слова:
семіотика, гомологія, художня образність, авангардизм, діалог культур "Україна – Польща".Анотація
Мета дослідження. У першій статті про семіотику українського та польського авангарду був розглянутий його філософсько-естетичний та культурологічний контекст, зокрема, у світлі ідей Львівсько-Варшавської філософ-ської школи. На продовження цієї проблематики наразі аналізуються семіотичні паралелі (гомології) у творчості українських та польських авангардистів першої третини ХХ століття. На основі єдності культурологічного, естетико-семіотичного і мистецтвознавчого аналізу художніх здобутків мистецького аванграду в Україні та Польщі досягаєть-ся розуміння культурно-історичних особливостей творчого "діалогу" митців, що працювали у схожих світоглядних і естетичних парадигмах. Методологія дослідження ґрунтується на естетико-семіотичних концепціях репрезентантів Львівсько-Варшавської філософської школи (С.Балей, Р.Інгарден, З. Ліссе, Л.Хвістек) та фундаторів семантичної філософії мистецтва (К.Белл, Б.Кроче, С.Лангер, Г.Рікерт) і сучасної семіології культури (Я.Мукаржовський, Ю.Ломан, У.Еко). Використовується міждисциплінарний синтез філософсько-культурологічного, естетичного і мис-тецтвознавчого підходів. Наукова новизна. З позиції сучасної семіології вперше аналізуються знаково-символічні комплекси і семантичні змісти у творчості українських і польських авангардистів. Вибудовуютьсямоделісеміотичних паралелей (гомологій) у творчості провідних митців України та Польщі першої третини ХХ ст. Застосовується метод екстраполяції естетико-семіотичних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи на розуміння схожості і діалогі-зму в художній образності окремих митців. Висновки. Феноменологічні, інтуїтивістські, неопозитивістські орієнтації наукового і художньо-естетичного мислення викликали кубістичні, футуристичні, абстракціоністські, конструктивіст-ські шукання авангардних митців. Естетичні засади семіозису авангардизму в Україні заклали В. Кандинський, К. Малевич, О. Богомазов, у Польщі – Т. Пайпер, В. Стшемінський, Г. Стажевський. Розвиток українського та польсь-кого авангарду цих часів складається, зокрема, як своєрідний "діалог" між мистецькими групами й окремими митця-ми у Варшаві та Києві, Кракові та Львові. В інтелектуальній атмосфері цих творчих "змагань" симптоматичними є науково-світоглядні позиції Львівсько-Варшавської філософської школи з її неопозитивістськими і феноменологічни-ми орієнтаціями, і особливо – семантичною філософією мистецтва, що відповідала утвердженню нової семіосфери авангардистської образотворчості. Особливості "діалогу" митців аналізуються на прикладах естетико-семіотичних і художніх паралелей між В.Кандинським і Я.Т.Пайпером (теоретичне обґрунтування авангарду в мистецтві), К.Малевичем та В.Стшемінським і Г.Стажевським (пошуки супрематичної та конструктивістської художньої мови), О.Богомазова і художників "Краківської групи" (шлях від кубізму і футуризму до експресивно-ліричної абстракції). Резюмується, що семіотика українського та польського авангарду першої третини 20 століття збігається у сфері "значущих форм" нон-класики в образотворчомумистецтві.
Посилання
Jadacki J.J. Semiotyka Szkoły Lwowsko-Warszawskiej: Głownie poęcia //Jacek Juliasz Jadacki // Polska filozofia analityczna /red. M. Hempolinski. – Wroclaw, 1987. Повторева С.М. Структурно-семіотичні розвідки С.Балея філософії і психології творчості // Структурний підхід – структуралізм – постструктуралізм / С.М. Повторева. – Л., 2010. –С.274-284.
Басин Е.Я. Семантическая философия искусства: (критический анализ) / Е.Я.Басин. – М.: Мысль, 1973. – 216с.
Федорук О. Український авангард // Його ж. Перетин знаку: Вибрані мистецтвознавчі статті. – Кн. пе-рша / Олександр Федорук. – К.: Вид. дім А+С, 2006. –С.9-68.
Ярецкая Д. Тереза Жарновер: художница-авангардистка …/ Дорота Ярецкая // Новая Польша. – 2015. – №3(172). –С.35-40.
Федорук О. Авангард у повоєнній Польщі: в колі нефігуративності… // Олександр Федорук // Хроніка-
: Укр. культурологіч. альманах. –Вип.81: Україна-Польща: діалог упродовж тисячоліть. – К., 2010. –С.32-121.
Автономова Н. Очищение / Н.Автономова // Советская культура. – 1989. – 11 мая. (Предисл. к публ. текста В.Кандинского "Музей живописнойкультуры").
Кандинский В. О духовном в искусстве / Василий Кандинский. – М.,1988.
КандинскийВ.Музейживописнойкультуры/Вас.Кандинский//Советская культура.–1989.–11 мая.
Кандинский В. Желтый звук: композиция для сцены / Вас. Кандинский // Декоративное искусство. – 1993. – №1. –С.24-27.
Турчин В. "Желтый звук" – синтетическая композиция В.В.Кандинского / Валерий Турчин // Декорати-вное искусство. – 1993. –№1.
Rypson P. Papież awangardy: Tadeusz Peiper w Hiszpanii, Polsce, Europie Piotr Rypson. – Warszawa: Museum Narodowe, 2015 (bukleta).
Малевич К. О новых системах искусства / Казимир Малевич. – Витебск,1919.
Левчук Л.Т. "Естетика" Казимира Малевича // Українська естетика: традиції та сучасний стан / Лариса Левчук. Черкаси: "Маклаут", 2011. –С.174-190.
Kowalska B. Polska awangarda malarska / B. Kowalska // Blok. -1924. – №6-7. –S.182.
Przyboś J. Nowy Stażewski / J.Przyboś // Przeglad Kulturalny. – 1959. –№23.
О sztuce abstrakcyjnej // Blok. – 1924. – №8/9. –S.6.
Олександр Богомазов. 1880-1930: Каталог. – К., 1991 (безпагінації).
Федорук О. Українсько-польські мистецькі взаємини в контексті художнього життя Києва: (кінець ХІХ – по-чаток ХХстоліття)/ОлександрФедорук//Перетинзнаку:Вибр.мистецтвозн.ст..–Кн.перша.–К.,2006.–С.69-87.
Горбачов Д. Пророчий рукопис: Вступна стаття / Дмитро Горбачов // О.Богомазов. Живопис та еле-
менти. – К., 1996. – 152с.
Український авангард 1910-1930 років: Альбом / автор-упорядник Д.Горбачов. К., 1996. – 400с.
Богомазов О. Живопис та елементи / Олександр Богомазов. – К.: "Задумливий страус", 1996. – 152с.
Wojciechowski A. Polskie malarstwo wspòlczesne / A.Wojciechowski. – W.,1977.
Мечик П. Дві зустрічі у Варшаві / Петро Мечик // Хроніка-2000: Укр. культуролог. журн. – Вип. 2 (92): Україна – Польща: діалог упродовж тисячоліть. – К., 2012. – С.195-198.
Jadacki, J.J. (1987). Semiotics of the Lviv-Warsaw School: Mainly poetry 1. Jadacki J.J. Semiotics of the Lviv-Warsaw School: Mainly poetry. Polish analytical philosophy. Wroclaw [in Polish]. Povtoreva, S.M. (2010 Structural-Semiotic Intelligence S. Baley on Philosophy and Psychology of Creativity. Structural approach – Structuralism – post structuralism), pp. 274-284. L. [in Ukrainian].
Basin, E.Ya. (1973). Semantic philosophy of art: (critical analysis). M.: Misl [in Russian].
Fedoruk, O. (2006). Ukrainian avant-garde. His throne. Intersection of the sign: Selected art criticism articles. Kn. first 3. Fedoruk O. Ukrainian avant-garde. His throne. Intersection of the sign: Selected art criticism articles. Kn. First. K.: Vy`d. dim A+S [in Ukrainian].
Yaretskaya, D. (2015). Teresa Zharnover: an avant-garde artist. Novaja Pol'sha, 3(172), 35-40 [in Russian].
Fedoruk, O. (2010). Avangard in the post-war Poland: in the circle of non-figurativeness. Xronika-2000: Ukr. kul`turologich. al`manax. 81: Ukrayina-Pol`shha: dialog uprodovzh ty`syacholit`, 32-121. K. [in Ukrainian].
Avtonomova, N. (1989). Purification. Sovetskaja kul'tura. (Foreword to the public text of V. Kandinsky "Museum of Painting Culture"), 11 may [in Russian].
Kandinsky, V. (1988). About the spiritual in art. M. [in Russian].
Kandinsky, V. (1989). Museum of picturesque culture Kandinsky V. Museum of picturesque culture. Sovetskaja kul'tura, 11 may [in Russian].
Kandinsky,V.(1993).Yellowsound:compositionforthestage. Dekorativnoeiskusstvo,3,24-27[in Russian].
Turchin, V. (1993). "Yellow Sound" – a synthetic composition by V. V. Kandinsky. Dekorativnoe iskusstvo, [in Russian].
Rypson, P. (2015). Pope's avant-garde: Tadeusz Peiper in Spain, Poland and Europe Piotr Rypson. Warszawa: Museum Narodowe [in Russian].
Malevich, K. (1919). On the new systems of art. Vitebsk [in Russian].
Levchuk, L.T. (2011). "Aesthetics" by Kazimir Malevich. Ukrainian aesthetics: traditions and the present state, pp.174-190. Cherkasy`: "Maklaut" [in Ukrainian].
Kowalska, B. (1924). Polish painting avant-garde. Blok, 6-7, 182 [in Polish].
Przyboś, J. (1959). Nowy Stażewski. Przeglad Kulturalny, 23 [in Polish].
About abstract art (1924). Blok, 8-9, 6 [in Polish].
Alexander Bogomazov 1880-1930: Catalog [in Ukrainian].
Fedoruk, O. (2006). Ukrainian-Polish artistic relationships in the context of Kyiv artistic life: (end of the nineteenth and early twentieth centuries) / Alexander Fedoruk. Intersection of the sign: Vyborg. art st. Kn. First.), pp. 69-[in Ukrainian].
Gorbachev,D.(1996).Prophetic Manuscript: Introductoryarticle O.Bogomazov. Paintingandelements).
Ukrainian avantgarde 1910-1930: Album (1996). K. [in Ukrainian].
Bogomazov, O. (1996). Painting and elements. K.: Zadumly`vy`j straus [in Ukrainian].
Wojciechowski, A. (1977). Polish contemporary painting. W. [in Polish].
Mechik, P. (2012). Two meetings in Warsaw. Xronika-2000: Ukr. kul`turolog. Zhurn, 2 (92): Ukrayina –
Pol`shha: dialog uprodovzh ty`syacholit`, 195-198 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
