СЕМІОТИКА УКРАЇНСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО АВАНГАРДУ В СВІТЛІ ІДЕЙ ЛЬВІВСЬКО-ВАРШАВСЬКОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ШКОЛИ Семіотичні паралелі художньої образності українського та польського авангарду (стаття друга)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2018.160615Ключові слова:
семіотика, гомологія, художня образність, авангардизм, діалог культур "Україна – Польща".Анотація
Мета дослідження. У першій статті про семіотику українського та польського авангарду був розглянутий його філософсько-естетичний та культурологічний контекст, зокрема, у світлі ідей Львівсько-Варшавської філософ-ської школи. На продовження цієї проблематики наразі аналізуються семіотичні паралелі (гомології) у творчості українських та польських авангардистів першої третини ХХ століття. На основі єдності культурологічного, естетико-семіотичного і мистецтвознавчого аналізу художніх здобутків мистецького аванграду в Україні та Польщі досягаєть-ся розуміння культурно-історичних особливостей творчого "діалогу" митців, що працювали у схожих світоглядних і естетичних парадигмах. Методологія дослідження ґрунтується на естетико-семіотичних концепціях репрезентантів Львівсько-Варшавської філософської школи (С.Балей, Р.Інгарден, З. Ліссе, Л.Хвістек) та фундаторів семантичної філософії мистецтва (К.Белл, Б.Кроче, С.Лангер, Г.Рікерт) і сучасної семіології культури (Я.Мукаржовський, Ю.Ломан, У.Еко). Використовується міждисциплінарний синтез філософсько-культурологічного, естетичного і мис-тецтвознавчого підходів. Наукова новизна. З позиції сучасної семіології вперше аналізуються знаково-символічні комплекси і семантичні змісти у творчості українських і польських авангардистів. Вибудовуютьсямоделісеміотичних паралелей (гомологій) у творчості провідних митців України та Польщі першої третини ХХ ст. Застосовується метод екстраполяції естетико-семіотичних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи на розуміння схожості і діалогі-зму в художній образності окремих митців. Висновки. Феноменологічні, інтуїтивістські, неопозитивістські орієнтації наукового і художньо-естетичного мислення викликали кубістичні, футуристичні, абстракціоністські, конструктивіст-ські шукання авангардних митців. Естетичні засади семіозису авангардизму в Україні заклали В. Кандинський, К. Малевич, О. Богомазов, у Польщі – Т. Пайпер, В. Стшемінський, Г. Стажевський. Розвиток українського та польсь-кого авангарду цих часів складається, зокрема, як своєрідний "діалог" між мистецькими групами й окремими митця-ми у Варшаві та Києві, Кракові та Львові. В інтелектуальній атмосфері цих творчих "змагань" симптоматичними є науково-світоглядні позиції Львівсько-Варшавської філософської школи з її неопозитивістськими і феноменологічни-ми орієнтаціями, і особливо – семантичною філософією мистецтва, що відповідала утвердженню нової семіосфери авангардистської образотворчості. Особливості "діалогу" митців аналізуються на прикладах естетико-семіотичних і художніх паралелей між В.Кандинським і Я.Т.Пайпером (теоретичне обґрунтування авангарду в мистецтві), К.Малевичем та В.Стшемінським і Г.Стажевським (пошуки супрематичної та конструктивістської художньої мови), О.Богомазова і художників "Краківської групи" (шлях від кубізму і футуризму до експресивно-ліричної абстракції). Резюмується, що семіотика українського та польського авангарду першої третини 20 століття збігається у сфері "значущих форм" нон-класики в образотворчомумистецтві.
Посилання
Jadacki J.J. Semiotyka Szkoły Lwowsko-Warszawskiej: Głownie poęcia //Jacek Juliasz Jadacki // Polska filozofia analityczna /red. M. Hempolinski. – Wroclaw, 1987. Повторева С.М. Структурно-семіотичні розвідки С.Балея філософії і психології творчості // Структурний підхід – структуралізм – постструктуралізм / С.М. Повторева. – Л., 2010. –С.274-284.
Басин Е.Я. Семантическая философия искусства: (критический анализ) / Е.Я.Басин. – М.: Мысль, 1973. – 216с.
Федорук О. Український авангард // Його ж. Перетин знаку: Вибрані мистецтвознавчі статті. – Кн. пе-рша / Олександр Федорук. – К.: Вид. дім А+С, 2006. –С.9-68.
Ярецкая Д. Тереза Жарновер: художница-авангардистка …/ Дорота Ярецкая // Новая Польша. – 2015. – №3(172). –С.35-40.
Федорук О. Авангард у повоєнній Польщі: в колі нефігуративності… // Олександр Федорук // Хроніка-
: Укр. культурологіч. альманах. –Вип.81: Україна-Польща: діалог упродовж тисячоліть. – К., 2010. –С.32-121.
Автономова Н. Очищение / Н.Автономова // Советская культура. – 1989. – 11 мая. (Предисл. к публ. текста В.Кандинского "Музей живописнойкультуры").
Кандинский В. О духовном в искусстве / Василий Кандинский. – М.,1988.
КандинскийВ.Музейживописнойкультуры/Вас.Кандинский//Советская культура.–1989.–11 мая.
Кандинский В. Желтый звук: композиция для сцены / Вас. Кандинский // Декоративное искусство. – 1993. – №1. –С.24-27.
Турчин В. "Желтый звук" – синтетическая композиция В.В.Кандинского / Валерий Турчин // Декорати-вное искусство. – 1993. –№1.
Rypson P. Papież awangardy: Tadeusz Peiper w Hiszpanii, Polsce, Europie Piotr Rypson. – Warszawa: Museum Narodowe, 2015 (bukleta).
Малевич К. О новых системах искусства / Казимир Малевич. – Витебск,1919.
Левчук Л.Т. "Естетика" Казимира Малевича // Українська естетика: традиції та сучасний стан / Лариса Левчук. Черкаси: "Маклаут", 2011. –С.174-190.
Kowalska B. Polska awangarda malarska / B. Kowalska // Blok. -1924. – №6-7. –S.182.
Przyboś J. Nowy Stażewski / J.Przyboś // Przeglad Kulturalny. – 1959. –№23.
О sztuce abstrakcyjnej // Blok. – 1924. – №8/9. –S.6.
Олександр Богомазов. 1880-1930: Каталог. – К., 1991 (безпагінації).
Федорук О. Українсько-польські мистецькі взаємини в контексті художнього життя Києва: (кінець ХІХ – по-чаток ХХстоліття)/ОлександрФедорук//Перетинзнаку:Вибр.мистецтвозн.ст..–Кн.перша.–К.,2006.–С.69-87.
Горбачов Д. Пророчий рукопис: Вступна стаття / Дмитро Горбачов // О.Богомазов. Живопис та еле-
менти. – К., 1996. – 152с.
Український авангард 1910-1930 років: Альбом / автор-упорядник Д.Горбачов. К., 1996. – 400с.
Богомазов О. Живопис та елементи / Олександр Богомазов. – К.: "Задумливий страус", 1996. – 152с.
Wojciechowski A. Polskie malarstwo wspòlczesne / A.Wojciechowski. – W.,1977.
Мечик П. Дві зустрічі у Варшаві / Петро Мечик // Хроніка-2000: Укр. культуролог. журн. – Вип. 2 (92): Україна – Польща: діалог упродовж тисячоліть. – К., 2012. – С.195-198.
Jadacki, J.J. (1987). Semiotics of the Lviv-Warsaw School: Mainly poetry 1. Jadacki J.J. Semiotics of the Lviv-Warsaw School: Mainly poetry. Polish analytical philosophy. Wroclaw [in Polish]. Povtoreva, S.M. (2010 Structural-Semiotic Intelligence S. Baley on Philosophy and Psychology of Creativity. Structural approach – Structuralism – post structuralism), pp. 274-284. L. [in Ukrainian].
Basin, E.Ya. (1973). Semantic philosophy of art: (critical analysis). M.: Misl [in Russian].
Fedoruk, O. (2006). Ukrainian avant-garde. His throne. Intersection of the sign: Selected art criticism articles. Kn. first 3. Fedoruk O. Ukrainian avant-garde. His throne. Intersection of the sign: Selected art criticism articles. Kn. First. K.: Vy`d. dim A+S [in Ukrainian].
Yaretskaya, D. (2015). Teresa Zharnover: an avant-garde artist. Novaja Pol'sha, 3(172), 35-40 [in Russian].
Fedoruk, O. (2010). Avangard in the post-war Poland: in the circle of non-figurativeness. Xronika-2000: Ukr. kul`turologich. al`manax. 81: Ukrayina-Pol`shha: dialog uprodovzh ty`syacholit`, 32-121. K. [in Ukrainian].
Avtonomova, N. (1989). Purification. Sovetskaja kul'tura. (Foreword to the public text of V. Kandinsky "Museum of Painting Culture"), 11 may [in Russian].
Kandinsky, V. (1988). About the spiritual in art. M. [in Russian].
Kandinsky, V. (1989). Museum of picturesque culture Kandinsky V. Museum of picturesque culture. Sovetskaja kul'tura, 11 may [in Russian].
Kandinsky,V.(1993).Yellowsound:compositionforthestage. Dekorativnoeiskusstvo,3,24-27[in Russian].
Turchin, V. (1993). "Yellow Sound" – a synthetic composition by V. V. Kandinsky. Dekorativnoe iskusstvo, [in Russian].
Rypson, P. (2015). Pope's avant-garde: Tadeusz Peiper in Spain, Poland and Europe Piotr Rypson. Warszawa: Museum Narodowe [in Russian].
Malevich, K. (1919). On the new systems of art. Vitebsk [in Russian].
Levchuk, L.T. (2011). "Aesthetics" by Kazimir Malevich. Ukrainian aesthetics: traditions and the present state, pp.174-190. Cherkasy`: "Maklaut" [in Ukrainian].
Kowalska, B. (1924). Polish painting avant-garde. Blok, 6-7, 182 [in Polish].
Przyboś, J. (1959). Nowy Stażewski. Przeglad Kulturalny, 23 [in Polish].
About abstract art (1924). Blok, 8-9, 6 [in Polish].
Alexander Bogomazov 1880-1930: Catalog [in Ukrainian].
Fedoruk, O. (2006). Ukrainian-Polish artistic relationships in the context of Kyiv artistic life: (end of the nineteenth and early twentieth centuries) / Alexander Fedoruk. Intersection of the sign: Vyborg. art st. Kn. First.), pp. 69-[in Ukrainian].
Gorbachev,D.(1996).Prophetic Manuscript: Introductoryarticle O.Bogomazov. Paintingandelements).
Ukrainian avantgarde 1910-1930: Album (1996). K. [in Ukrainian].
Bogomazov, O. (1996). Painting and elements. K.: Zadumly`vy`j straus [in Ukrainian].
Wojciechowski, A. (1977). Polish contemporary painting. W. [in Polish].
Mechik, P. (2012). Two meetings in Warsaw. Xronika-2000: Ukr. kul`turolog. Zhurn, 2 (92): Ukrayina –
Pol`shha: dialog uprodovzh ty`syacholit`, 195-198 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
