ТРАДИЦІЇ КРІЗЬ МЕТОДОЛОГІЧНЕ СКЛО ФОРСАЙТУ (частина І : обґрунтування)
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166515Ключові слова:
традиції, трансформації, новації, культура, методологія ФорсайтуАнотація
Мета дослідження – обґрунтування можливості застосування методології Форсайту для збереження традицій як важливого елемента нематеріальної культурної спадщини. Враховуючи міждисциплінарний характер проблеми, методологія дослідження ґрунтується на комплексно-інтегративному поєднанні теоретичних підходів низки наук, зокрема культурології, публічного управління, а також загальнонаукових методів системного аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення і под. Наукова новизна пов’язана зі спробою окреслення теоретичних і практичних аспектів важливості методології Форсайту для збереження традицій з проекцію на практичні заходи держави у цій сфері. Висновки. Розрив між традиціоналістськими і новаторськими соціокультурними настановами зростатиме і надалі, провокуючи нові виклики, на які повинні дієво реагувати не стільки культурні спільноти, скільки державні органи та наукове співтовариство. Позаяк вони більше інших суспільних інституцій розуміють важливість збереження традицій як підґрунтя культурного розмаїття та сформованих на їх основі колективних ідентичностей. Вирішення проблем зв’язку традицій і новацій є важливим завданням будь-якого суспільства та дедалі частіше проектується у сферу прогнозування їх майбутнього поєднання з метою визначення і творення макету найбільш прийнятного майбутнього та убезпечення національної культури від можливих внутрішніх і зовнішніх катастроф. Тому дослідження можливості застосування методології Форсайту в соціокультурній сфері є актуальним напрямом досліджень для української науки, що проектується у практичну площину діяльності держави, зокрема з визначення пріоритетів культурної політики.
Посилання
Анохина В. В. Культурная традиция в контексте современной социальной динамики. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2010. Вип. 42. С. 90–101.
Бассей М. Концептуальные основы и эффекты Форсайт-исследований: классификация и практическое применение. Форсайт. Т. 7. 2013. № 3. С. 64–71.
Боков М. Специфика и процедуры получения прогнозного знания в форсайте. Социологические исследования. 2013. № 3. С. 74–84.
Гохберг Л. Будущее как стратегическая задача. Форсайт. Т. 1, № 1. 2007. С. 4–5.
Капінос М. С. Форсайтні методи дослідження як інструмент визначення конституційного устрою. Вісник Нац. академії держ. упр. при Президентові України. 2014. №2. С. 18–24.
Келлер Я. Модернизация – гуманизация общества или коррозия бытия? Критические заметки о теории модернизации. СОЦИС. 2002. № 7.
Костюк К. Архаика и модерн в российской культуре. URL: http://www.nir.ru/sj/sj/sj3-4–99kost.html.
Мартино Дж. Технологическое прогнозирование. М. : Прогресс, 1977. 591 с.
Мир по Йоргену Рандерсу. 2014. URL: http://www.iso.org/iso/ru/ news.htm?refid=Ref1880.
Паин Э.А. Новации как продолжение традиции : о социокультурных условиях модернизации России. Независимая газета. 2010 (9).
Пекар В., Пєстєрніков Є. Людський капітал України 2025. Підсумки форсайту. URL: http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025- pidsumki-forsaytu.html.
Поппер Р. Мониторинг исследований будущего. Форсайт. 2012. Т. 6, № 2. С. 56–75.
Про охорону культурної спадщини : Закон України від 8 червня 2000 року N 1805-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14
Рудакевич О., Біскуп В. Особливості використання форсайту в передбаченні та розв’язанні проблем у соціальній сфері. URL: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/9982/1/socst_2015_2.
Семигіна Т. Між минулим і майбутнім: українське суспільство в час трансформацій. Соціальна політика і соціальна робота. 2001. № 3 (19). С. 22–40.
Серегина С. Ф., Барышев И. Закономерно ли появление форсайта? Форсайт. 2008. Т. 2. № 2. С. 4–12.
Смирнов С. Новые идентичности человека: анализ и прогноз антропологических трендов. Антропологический форсайт. 2013. №4. С.14–19.
Соколов А.В. Форсайт взгляд в будущее. Форсайт. Т. 1, № 1. 2007. С. 8–15.
Федулова Л. І. Форсайт: сучасна методологія технологічного прогнозування. Економіка і прогнозування : наук.-аналіт. журн. 2008. № 4. С. 124–138.
Форсайт економіки України: середньостроковий (2015–2020 роки) і довгостроковий (2020–2030 роки) часові горизонти / наук. кер. проекту акад. НАН України М. З. Згуровський. К. : НТУУ «КПІ», 2015. 136 с.
Цвек А. та ін. Международный Форсайт 2000-х годов: сопоставительный анализ Форсайт. Т. 8, № 2. 2014. С. 6–15.
Шевченко Л. Форсайт вищої освіти: актуальність для України. Україна: аспекти праці, 2014. № 3. С. 21–27.
Шелюбская Н. Практика Форсайта в странах Западной Европы. Альманах РИЭПП «Наука. Инновации. Образование». Вып. 5: «Форсайт: основы и практики применения». М., 2008. С. 10–24.
Georghiou L. Third Generation Foresight-Integrating the Socio-economic Dimension. Paper presented at the International Conference on Technology Foresight, Japan, March 2001. URL: http://www.nistep.go.jp/achiev/ftx/eng/mat0.
Anokhina, V. V. (2010). Cultural tradition in the context of modern social dynamics. Humanitarian Bulletin, 42. P. 90-101 [in Russian].
Bassei, М. (2013). Conceptual Foundations and effects of Foresight studies: classification and practical application, Foresight, Vol. 7, No. 3, Pp. 64–71 [in Russian].
Bokov, М. B. (2013). Specificity and procedures for obtaining of a predictive knowledge in a Foresight, Sociological Researches, No. 3, Pp. 74–84 [in Russian].
Hokhberh, L. М. (2007). The future as a strategic task, Foresight, Vol. 1, No. 1, Pp. 4–5 [in Russian].
5.Kupinos, М. S. (2014). Foresight methods as a tool to determine the constitutional order, Bulletin of National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, No. 2, Pp. 18–24 [in Ukrainian].
Keller, J. (2002). Modernization - the humanization of society or the corrosion of life? Critical notes on the theory of modernization. SOCIS. № 7 [in Russian].
Kostyuk, K. Archaic and modern in Russian culture. URL: http://www.nir.ru/sj/sj/sj3-4-99kost.html [in Russian].
Martino, J. (1977). Technological Forecasting. M.: Progress. 591 p. [in Russian].
The world by Jorgen Randers (2014), http://www.iso.org/iso/ru/news.htm?refid=Ref1880 [in Russian].
Pain, E.A. (2010). Novations as a continuation of the tradition: on the socio-cultural conditions of Russia's modernization. Independent newspaper, 9 [in Russian].
Pekar, V., Piestiernikov, Ye. (2012). “Human capital of Ukraine 2025. Consequences of Foresight, http://wikicitynomica.org/future/lyudskiy-kapital-ukraini-2025-pidsumki-forsaytu.html [in Ukrainian].
Popper, R. (2012). “Monitoring of study of future”, Foresight, Vol. 6, No. 2, Pp. 56–75 [in Russian].
On the Protection of the Cultural Heritage: Law of Ukraine of June 8, 2000. № 1805-III. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14 [in Ukrainian].
Rudakevich O., Biskup V. (n.d.). Features of using foresight in anticipating and solving problems in the social sphere. URL: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/9982/1/socst_2015_2 [in Ukrainian].
15.Semygina, Т. (2001). “Between past and future: Ukrainian society in a time of transformation”, Social policy and social work, No. 3, Vol. 19, Pp. 22–40 [in Ukrainian].
Seredina, S. F., Baryshev, I. А. (2008). “Does the emergence of foresight is regularity?”, Foresight, Vol. 2, No. 2, Pp. 4–12 [in Russian].
Smirnov, S. (2013). New human identities: analysis and forecast of anthropological trends. Anthropological foresight. № 4. Pp. 14-19 [in Russian].
Sokolov, А. V. (2007). “Foresight: a vision of the future”, Foresight, Vol. 1, No. 1, Pp. 8–15 [in Russian].
Fedulova, L. І. (2008). “Foresight: Modern technological forecasting methodology”, Economics and Forecasting, No. 4, Pp. 124–138 [in Ukrainian].
The foresight of Ukraine’s economy: mid-term (2015-2020 years) and long term (2020-2030 years) of time horizons (2015), Science. Project Manager Acad. NAS of Ukraine M. Z. Zghurovskyi, Kyiv: NTUU «КPІ», 136 p. [in Ukrainian].
Tsvek, А., Braun, А., Rikers-Defrasne, S. (2014). “International Foresight in 2000’s years: a comparative analysis”, Foresight, Vol. 8, No. 2, Pp. 6–15 [in Russian].
Shevchenko, L. (2014). “Foresight of higher education: relevance to Ukraine”, Ukraine: aspects of labor, No. 3, Pp. 21–27 [in Ukrainian].
Sheliubskaia, N. V. (2008). “The practice of Foresight in Western Europe”, Science. Innovation. Education, Issue 5: «Foresight: fundamentals and practices of implementation», Moscow, Pp. 10–24 [in Russian].
Georghiou L. (2001). Third Generation Foresight-Integrating the Socio-economic Dimension. Paper presented at the International Conference on Technology Foresight, Japan, March 2001. URL: http://www.nistep.go.jp/achiev/ftx/eng/mat0 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
