КУЛЬТУРНИЦЬКА ПАРАДИГМА У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ МИКОЛИ РЕРІХА

Автор(и)

  • Julia Sabadash Маріупольський державний університет, Україна
  • Josef Nikolchenko Маріупольський державний університет, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166568

Ключові слова:

Микола Реріх, гуманізм, культура, культурницька парадигма, культурницька спадщина, духовний ідеал, Пакт Реріха, Знамено Миру.

Анотація

Мета роботи. Дослідити життєвий та творчий шлях видатного художника, археолога, філософа, громадського діяча Миколи Реріха у контексті культурницької парадигми останньої чверті ХІХ-першої пол. ХХ ст., осмислити динаміку загальнокультурних процесів у світі в означений період, що вплинули на його творчість і світогляд. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного, систематизаційного, біографічного, культурологічного та теоретично узагальнюючого методів. Зазначені методи дозволяють розкрити динаміку змін у світогляді Миколи Реріха у контексті культурно-історичних процесів розвитку світової цивілізації кінця ХІХ-першої пол. ХХ ст. та систематизації ним окремих явищ світової культури. Наукова новизна обумовлена широким використанням біографічного методу, спираючись на який поєднується аналіз ідеалів світової культури з долею Миколи Реріха. Власне життя та його культурницька спадщина явилися своєрідним втіленням гуманістичного морального ідеалу, здійсненням концепції гідності людини у суспільстві. Висновки. Проаналізувавши культурницьку діяльність Миколи Реріха, ми доводимо, що очевидною стає його прихильність до засад гуманізу. Він багато розмірковує про культуру, охорону культурних скарбів, високе духовне призначення мистецтва, про культурне співробітництво народів. Культура формується на фундаменті необмеженого пізнання, освіченій праці, невпинній творчості людини та її благородному житті. На вершині Культури – справжня, самовіддана любов до людства і батьківщини, до природи і кожної особистості як вищої цінності.

Біографії авторів

Julia Sabadash, Маріупольський державний університет

доктор культурології, професор, професор кафедри культурології та
інформаційної діяльності

Josef Nikolchenko, Маріупольський державний університет

доцент кафедри культурології та інформаційної діяльності, Заслужений працівник культури України

Посилання

Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 р. Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурних цінностей / Відпов. ред.: Ю. С. Шемшученко, В. І. Акуленко. Київ, 1997. С.457–459.

Гнатюк-Данильчук А. П. Некоторые черты глубинной близости в творчестве Рабандраната Тагора и Николая Константиновича Рериха. URL: icr.su (дата обращения: січень 2019).

Микола Костянтинович Реріх. URL: purpose.com.ua (дата звернення: січень 2019).

Князева В. П. Н. К. Рерих. Ленинград–Москва: Искусство, 1963. 112 с. URL: uguns.org (дата обращения: декабрь 2018).

Рерих Н. К. Избранное. Москва: Советская Россия, 1979. 384 с. URL: n-k-roerich.ru (дата обращения: декабрь 2018).

Рерих Н. К. Знамя мира. Знамя Мира: Сб. Москва: Международный Центр Рерихов, 1995. 384 с.

Рерих Николай. Община. Москва: Фолио, 2004. 224 с. URL: padaread.com (дата обращения: січень 2019).

Рерих Н. К. О Вечном… Москва: Политиздат, 1991. 462 с. URL: padaread.com (дата обращения: січень 2019).

Рерих Николай. Твердыня пламенная. Культура – почитание света. Париж: Всемирная лига культуры, 1932. URL: msk.ru (дата обращения: січень 2019).

Рерих Н. К. Чары Финляндии (Финскому обществу имени Рериха). URL: google.com.ua (дата обращения: декабрь 2018).

Сабадаш Ю.С. «Жива Етика» Микли Реріха: Естетичний аспект. Київ: Науковий світ, 2001. 140 с.

Скачкова М. Д. Знамя Мира как основа единения народов. Первая Международная научно-практическая конференция «Рериховское наследие». Том 1. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского гос. ун-та, 2002. С. 178–183.URL: spb.ru (дата обращения: січень 2019).

The Hague Convention for the Protection of Cultural Property in the Event of Armed Conflict 1954 Ukraine in international legal relations (1997). Ukrayina v mizhnarodno-pravovykh vidnosynakh. In 2. Pravova okhorona kulʹturnykh tsinnostey. Yu. S. Shemshuchenko, V. I. Akulenko (Ed.). Kyiv [in Ukrainian].

Gnatyuk-Danilchuk A.P. Some features of deep intimacy in the works of Rabandranath Tagore and Nikolai Konstantinovich Roerich. URL: icr.su [in Russian].

Mykola Konstantinovich Roerich. URL: purpose.com.ua [in Ukrainian].

Knyazev V. P. (1963). N.K. Roerich. Leningrad–Moscow: Iskusstvo. URL: uguns.org [in Russian].

Roerich N.K. (1979). Favorites. Moscow: Sovetskaya Rossiya. URL: n-k-roerich.ru [in Russian].

Nicholas Roerich (1995). The Banner of Peace. Znamya Mira. Moscow: Mezhdunarodnyy Tsentr Rerikhov [in Russian].

Rerikh Nikolay (2004). Community. Moscow: Folio. URL: padaread.com [in Russian].

N. К. Roerich (1991). On the Eternal ... Moscow: Politizdat. URL: padaread.com [in Russian].

Rerikh Nikolay (1932). Fiery stronghold. Culture is the worship of light. Paris: Vsemirnaya liga kul'tury. URL: msk.ru [in Russian].

Rerikh N. K. Charms of Finland (Finnish Roerich Society). URL: google.com.ua [in Ukrainian].

Sabadash Yu.S. (2001). "Living Ethics" by Mikli Roerich: Aesthetic Aspect. Kyiv: Naukov svi. [in Ukrainian].

Skachkova M. D. (2002). The Banner of Peace as the basis of the unity of nations. (pp. 178-183). Proceedings of the Conference Title. St. Petersburg: Publishing House of St. Petersburg State. University URL: spb.ru [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-22

Номер

Розділ

Культурологія