Дихотомія «мова – культура» у формуванні ментальної сфери етносвідомості й специфіки національного світосприйняття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166572Ключові слова:
культура, мова, етносвідомість, національне світосприйняття, етнічна культураАнотація
Мета роботи − з’ясувати сутність дихотомії «мова − культура», окресливши специфіку взаємозв’язку і взаємовпливу її компонентів у проекції на ментальність рецепції національних констант. Методологія дослідження ґрунтується на ідеях антропоцентричності (В. фон Гумбольдт, О. Потебня, Е. Сепір, Б. Уорф, М. Хайдеггер та ін.) та основних положеннях лінгвокультурології, що утверджують необхідність дослідження мови і культури як простору інтеріоризації та екстеріоризації ментальних репрезентацій лінгвокультурного знання (Л. Вітгенштейн, С. Єрмоленко, В. Лабов, В. Ужченко, Г. Яворська та ін.). Основу стратегії дослідження склали культурно-семіотичний метод, метод синхронних зрізів і системний підхід. Наукова новизна. Дихотомія «культура – мова» відіграє провідну роль у формуванні ментальної сфери етносвідомості і визначає та формує специфіку національного світосприйняття. Підтверджено, що найактивніше вербальна символізація як чинник національно-культурної самоіндентифікації виявляє себе у сферах семасіології та ономасіології, однак особливості реалізації на синтаксичному рівні в поверхневій структурі семантичних складників глибинних структур речення становлять іманентні риси синтаксису національної мови, який конструює ментальність людини та частково її культурну самосвідомість. Спостережено, що процеси культурницького піднесення, національного відродження, розвитку української літературної мови взаємозалежні і взаємозумовлені. Висновки. Дихотомія «культура – мова» постає як дві подібним чином організовані знакові системи, що однаково функціонують, є принципово спорідненими. Важливим чинником формування етнічної культури слугує мова, яка фіксує, зберігає і транслює способи категоризації й концептуалізації світу та внутрішнього рефлексивного досвіду народу. Мовна свідомість народу постає формою його культурного самовираження, цивілізаційного увиразнення в умовах світової глобалізації, а феномен мови – ідентифікаційним кодом етносвідомості, менталітету й специфіки національного світосприйняття.
Посилання
Gumboldt, V. (1984) O razlichii stroeniya chelovecheskikh yazykov i vliyanii na dukhovnoe razvitie chelovechestva (1830–1835). Izbrannye trudy po yazykoznaniyu. M.: Nauka [in Russian].
Zabuzhko, Oksana. Language and power. Retrieved from http://exlibris.org.ua/zabuzko/r02.html . [in Ukrainian].
Ivanyshyn, V., Radevych-Vynnytskyi, Ya. (1994). Language and nation. Drohobych [in Ukrainian].
Kasianov, H. V. (1999). Theories of the nation and nationalism : monohrafiia. K. : Lybid [in Ukrainian].
Masenko, L. (2011). Surzhik in contemporary fiction. Dyvoslovo. 6, 25‒30 [in Ukrainian].
Oparina, Ye. O. (1999). Lingvokulturologiya: metodologicheskie osnovaniya i bazovye ponyatiya. Yazyk i kultura: sb. obzorov. M. : INION RAN, 183−187 [in Russian].
Selivanova, O. O. (2008). Modern Linguistics: Directions and Problems. Poltava : Dovkillia-К [in Ukrainian].
Sepir, E. (1993). Izbrannye trudy po yazykoznaniyu i kulturologii: Per. s angl. M. : Izdatelskaya gruppa «Progress», «Univers» [in Russian].
Kharchenko, S. (2017). Syntactic norms of the Ukrainian literary language XX - beginning of the XXI century : monohrafiia. K. H. Horodenska (Ed.). K. : Milenium [in Ukrainian].
Shynkaruk, V. D., & Kharchenko, S. V. (2017). Metodyka linhvistychnoho opysuvannia nazv zelenykh nasadzhen. Scientificherald of National university of life and environmental sciences of Ukraine. Series: Philological Sci-ences. К. : Milenium, 276, 71‒78. [in Ukrainian].
Shynkaruk, V.D., Salata, H.V., & Danylova, T.V. (2018). Myth as the Phenomenon of Culture. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 4, 17–22. DOI:doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.152938 [in Ukrainian].
Shynkaruk О. V., & Shynkaruk L.V. (2017) Social and cultural bases of educational services provision and labor market ensuring. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, К. : Milenium, 4, 42–47. [in Ukrainian].
Гумбольдт В. О различии строения человеческих языков и влиянии на духовное развитие человечества (1830-1835) // Избранные труды по языкознанию. М.: Наука, 1984. 450 с.
Забужко Оксана. Мова i влада // http://exlibris.org.ua/zabuzko/r02.html
Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. Дрогобич, 1994. 228 с.
Касьянов Г. В. Теорії нації та націоналізму : монографія. К. : Либідь, 1999. 352 с.
Масенко Л. Суржик у сучасній художній літературі // Дивослово. 2011. № 6. С. 25‒30.
Опарина Е. О. Лингвокультурология: методологические основания и базовые понятия // Язык и культура: сб. обзоров. М. : ИНИОН РАН, 1999. С. 183−187.
Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми: підручник. Полтава : Довкілля-К, 2008. 712 с.
Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии: Пер. с англ. М. : Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1993. 656 с.
Харченко С. Синтаксичні норми української літературної мови ХХ ‒ початку ХХІ ст. : монографія ; [відп. ред.. К. Г. Городенська]. К. : Міленіум, 2017. 417 с.
Шинкарук В. Д., Харченко С. В. Методика лінгвістичного описування назв зелених насаджень. // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Філологічні науки. К. : Міленіум, 2017. Вип. 276. С. 71‒78.
Shynkaruk V.D., Salata H.V., Danylova T.V. Myth as the Phenomenon of Culture // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 17‒22. DOI: doi.org/10.32461/2226-3209.4.2018.152938
Shynkaruk О. V., Shynkaruk L.V. Social and cultural bases of educational services provision and labor market ensuring / O. Shynkaruk, L. Shynkaruk // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. К. : Міленіум, 2017. № 4. С. 42–47.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
