ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ЗРІЗ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166951Ключові слова:
герменевтичний зріз аналізу творів мистецтва, музична соціологія, форма в мистецтві і в музиці, філософсько-релігійна значеннєвість художньої форми, жанр в музиці.Анотація
Метою дослідження є прослідковування змістовного зв’язку провідних понять мистецтвознавства і філософсько-релігійних смислів, закладених в нумерологічну й іншу символіку жанрово-фактурних позначень музики. Методологічною основою дослідження виступають герменевтичні накопичення праць О.Лосєва, Е.Уілсона-Діксона, в музикознавстві – розробок Б.Асаф’єва, Б.Ярустовського та ін. Герменевтичний зріз мистецтвознавчого аналізу, з опорою на історико-стилістичний, соціо-культурологічний принципи у порівнянні смислових позицій епохільного наповнення складає конкретику застосованих методів пізнання висунутого предмета вивчення. Наукова новизна роботи визначається оригінальністю ідеї зіставлення значеннєвостей філософсько-релоігійних узагальнень, в традиціяї О.Лосєва й Б.Асаф’єва, і показників форми в художніх побудовах. Вперше звернено увагу на значеннєві паралелі уявлень про епохальні зміни форми від Середньовіччя до Нового часу – в розробку позицій музичної соціології, як вони заявлені в працях А.Луначарського, Т.Адорно, Б.Асаьєва, Л.Мазеля та ін.визначних дослідників мистецтва, виходячи на герменевтичні показники осягання смислового розуміння мистецько-формальних якостей. Висновки. Підсумком запропонованого огляду є, по-перше, уявлення про те, що музичні зміст і значеннєвість зконцентровані в символіці музичних форм – як фактурних цілісностей, що являють єдність виразних засобів взагалі, і як структурноъ конкретики форм-схем композицій. Смислова суть і перших, і других споріднена із релігійними, філософськими концептами, народжених історичними умовами, які стали живильним витоком і для епохально певних музичних вжитків, тобто очевидна їх генетична спорідненісчть. По-друге, музична соціологія, як одна з провідних дисциплін ієрархії складових культурології музики, містить герменевтичний доданок, який утворює фундамент музичної семіотики, музичної семісеології, музичної герменевтики як такої у цілому, сукупно вчення про музичну змістовність й музичний образ, які були в центрі уваги класичного музикознавства минучих двох століть.
Посилання
Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Монография. Одесса. Астропринт, 2014. 400 с.
Акиндинова Т., Амашукели А. Танец в традиции христианской культуры. 2-е изд., испр.и доп. / Т.А.Акиндинова, А.В.Амашукели. СПб.: Издательство РХГА, 2015. 239 с.
Ария [И.Ямпольский // Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл.ред. Ю. Келдыш. Т. 1, А-ГОНГ. М, 1973. С. 204 – 207.
Асафьев Б.. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград: Музыка, 1971. 379 с.
Барбье П. История кастратов. С.-Петербург, Издат. Ивана Лимбаха, 2006. 303 с.
Галликанизм [А.Лопухин //Христианство. Энциклопедический словарь в трех томах. Ред.С.Аверинцев. Т. 1. Москва, 1993. С. 398-399
Гудман Ф. Магические символы. Москва: Издат.Ассоц.Духовного объединения «Золотой век», 1995. 289 с.
Кречмар Г. История оперы. Ленинград: Academia, 1925. 406 с.
Лосев А. Музыка как предмет логики. М.: Издатавтора, 1927. 224 с.
Лосев А. Эстетика Возрождения. М.: Мысль, 1982. 623 с.
Луначарский А. В мире музыки. Статьи и речи. Изд.второе. Дополненное. Составление, редакция и комментарии Г. Бернандта и И. Саца. Предисловие И. Саца. М.: Всесоз.издат. Сов.композитор, 1971. 540 с.
Мазель Л. Проблемы классической гармонии. М.: Музыка, 1972. 616 с.
Маркус С. История музыкальной эстетики в 2-х томах. Т.1 / C. Маркус. М.: Музгиз, 1959. 316 с.
Полянская Т.П. Трио-соната как жанровый феномен VII-XVIII ст. Канд.дисс., специальность 17.00.03 – музыкальное искусство, ОНМА им. А. В. Неждановой, Одесса, 2016. 163 с.
Советский энциклопедический словарь.Москва: Сов.энциклопедия. 1984. 1599 с.
Уилсон-Диксон Э. История Христианской музыки/ Пер.с англ. Ч.I-IV. С.Петербург: Мирт, 2003. 428 с.
Холопова В. Музыка как вид искусства. – Москва: Научно-творч.центр «Консерватрия», 1994. – 260 с.
Холопова В. Формы музыкальных произведений. С.-Пб.: Изд. «Лань», 1999. 489 с.
Ярустовский Б. Симфонии о войне и мире. Москва: Музыка, 1972. 382 с.
Adorno T. Philosophie der neuen Musik. Frankfurt a.M., 1978. 200 S.
Cifka P., Friss G., Kertész I., Tótfalusi I. Képek és jelképek /P.Cifka. Budapest: Móra Ferenc Könyvkiadó, 1988. 205 s.
Androsova D.V. (2014). Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Monograph. Odessa, Astroprint [in Ukraine].
Аkindinova T., Amashukeli A. (2015). Dance in traditions of the Christian culture. 2 publ., amendable and complemented. S.- Petersburg, Izdat. RHGA [in Russian]
Аria [I.Jampolskiy (1973). Musical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. I. Moscow, Sov.encyklopedija. P. 204-207 [in Russian]
Аsаfiev B. (1963). Мusical form as a process. Leningrad, Gos.muz.izdat. [in Russian].
Barbier Patrick (2006). A history of casts. S.-Pеtеrburg, Izdat.Ivana Limbaha.[in Russian].
Gаllicanism [А.Lоpuhin. (1993). Christianity. The Encyclopedic dictionary in three volumes. Red.S.AVERINCEV. V. 1. Моskow [in Russian]
Gudman F. (1995). Magic symbols. Моscow, Izdat.Аssоc.Duhovnogo objedinenija «Zоlоtоy vjеk» [in Russian]
Кrеtschmar G. (1925). History of the opera. Leningrad, Academia [in Russian]
Lоsev А. (1927). Music as an object of logic. Moscow, publishers of the author [in Russian]
Lоsev А. (1982). The aesthetics of the Revival. Moscow, Mysl [in Russian].
Lunacharskiy A. (1971). In the world of music. Articles and speech. Publishing second. Complemented. Formation, editing, and commentary of G. Bernand and I. Sac. Foreword of I. Sac. Moscow, Vsesoznoje izdat. Sov. kompozitor [in Russian].
Маzеl L. (1972). Problems to classical harmony. Moscow, Muzyka [in Russian].
Markus S. (1959). History of the music aesthetics in 2-h volumes. V.1. Moscow, Muzgiz [in Russian].
Polanskaja Т. (2016). Тrio-sоnаtа as genre phenomenon to XVII-XVIII сent. Candidate's thesis. 17.00.03 ОNМА name А.V.Nеzhdаnоva. Оdеssа [in Ukraine]
Soviet encyclopedic dictionary (1984). Moscow, Sov.encyklopedija[in Russian].
Wilson-Dickson А. (2003). A. A brief history of Christian music. Trancl. from English. Part I-IV. S.-Peterburg, Mirt. [in Russian]
Hоlоpоvа В. (1994). Мusic as the view of art. Moscow, Nauchno-tvorcheskiy centr “Konservatoria” [in Russian].
Hоlоpоvа В. (1999). The forms of music work. S.-Пeterburg, Izdan. «Lаn» [in Russian].
Jarustovskiy B. (1972). Symphony about war and world. Moscow, Muzyka [in Russian].
Adorno T. (1978). Philosophie der Neuen Musik. Frankfurt a.M. [in Germany]
Cifka P., Friss G., Kertész I., Tótfalusi I. (1988) Képek és jelképek . Budapest: Móra Ferenc Könyvkiadó [in Hungary].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
