СХІДНОХРИСТИЯНСЬКІ (ВІЗАНТІЙСЬКІ) СТИМУЛИ ПРОТОРЕНЕСАНСНИХ ПОЗИЦІЙ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ Й МУЗИКИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА ВІДРОДЖЕННЯ

Автор(и)

  • Olga Muravskaya Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.166953

Ключові слова:

Візантія, візантійська культура, середньовічні відродження, Ренесанс, східнохристиянська культура

Анотація

Мета роботи висвітлення феномену впливу східнохристиянської традиції на всеєвропейський культурний ареал епохи Середньовіччя та Відродження, що детермінує взаємообумовленість світових культур, зокрема й музичних, де художньо-творче Преображення є символом і образом світу. Методологія роботи має комплексний характер і будується на поєднанні засад культурологічного, історико-типологічного, герменевтичного та музично-естетичного типу досліджень.  Наукова новизна роботи визначена тим, що в ній уперше систематизовано дані наукової літератури щодо східнохристиянського (візантійського) культуротворчого чинника в становленні європейських «середньовічних ренесансів», а також художньо-музичного ареалу Відродження. Висновки. Простежено етапи історії середньовічних позавізантійських відроджень (Остготське, Каролінгське, Оттонівське, відродження XII ст.), що дозволяє виявити значущу роль у них східнохристиянської складової, представленої або через ранньохристиянські європейські традиції й духовно-аскетичний досвід Ірландії, Галлії, Британії або безпосередньо через Візантію. Вплив останньої позначений культом вченості; освоєнням не тільки латини, а й грецької мови, що асоціювалася  з високою богослужбовою практикою; активною перекладацькою діяльністю, яка запровадила в богословський ужиток західного християнства праці східнохристиянської патристики. Суттєвою є роль академій, які об’єднували інтелектуальну високоосвічену, енциклопедично ерудовану європейську еліту, що групувалася навколо монарха і його християнської імперії. Показовим є інтерес до античної спадщини, але за умови домінування християнського космосу й адаптації в ньому ідей неоплатонізму, які, в свою чергу, пізніше визначать духовно-філософську й художню специфіку італійського Відродження XIV-XVI ст., ґенезу якого також формувала греко-візантійська еліта.

Біографія автора

Olga Muravskaya, Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

доктор мистецтвознавства, в. о. професора кафедри теоретичної
та прикладної культурології

Посилання

Андреев М. Л. Возрождения Средневековые. Словарь средневековой культуры [под ред. А. Я. Гуревича]. М.: РОССПЭН, 2003. С. 91-96.

Васюк Г. В. Византия и Запад в Х веке. Смена парадигм в историографии XIX – начала XXI вв. (К 60-летию профессора А. Н. Нечухрина): сб. научных трудов. Гродно: ГрГУ, 2012. С. 147-155.

Гаспаров М. Л. Каролингское Возрождение VIII–IX веков. Памятники средневековой латинской лите-ратуры. VIII–IX веков. Москва: Наука, 2006. С. 3-21.

Греческие ученые Возрождения. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Греческие_ученые_Возрождения (дата звернення: 03.02. 2019 р.).

Добиаш-Рождественская О. А. Культура западноевропейского Средневековья: Научное исследование. Москва: Наука, 1987. 351 с.

Колпакова Г. С. Искусство Византии. Поздний период. СПб.: Азбука-классика, 2010. 320 с.

Конрад Н. И. Запад и Восток. Статьи. Москва: Наука, 1966. 520 с.

Кречмар Г. История оперы. Л.: Academia, 1925. 406 с.

Кущ Т. В. На закате империи: интеллектуальная среда поздней Византии. Екатеринбург: Издательство Уральского университета, 2013. 456 с.

Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения. Москва: Мысль, 1978. 623 с.

Медведев И. П. Византийский гуманизм XIV-XV вв. СПб.: Алетейя, 1997. 341 с.

Мейендорф И. О византийском исихазме и его роли в культурном и историческом развитии Восточной Европы в XIV в. Труды Отдела древнерусской литературы. Ленинград: Наука, 1973. Т. 33. С. 291-305.

Михалицын П. Е. От Мельпомены ко Христу: судьба античного театра в Византии. Византийская мозаика: сб. публичных лекций Эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме. Харьков: Майдан, 2015. Вып. 3. С. 192-234.

Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада. СПб.: Азбука-классика, 2006. 544 с.

Рязанов П. А. Роль греко-византийских интеллектуалов в становлении итальянской гуманистической культуры в конце XIV-XV века: Автореф. дисс. … канд. исторических наук: 07.00.03 / Нижегородский государственный педагогический университет. Нижний Новгород, 2007. 25 с.

Mez A. Renesans Islamu. Warszawa: PIW, 1980. 492 s.

Andreyev, M. L. (2003). Renaissance Medieval. Slovar' srednevekovoy kul'tury. Moscow: ROSSPEN [in Russian].

Vasyuk, G.V. (2012). Byzantium and the West in the tenth century. mena paradigm v istoriografii XIX – nachala XXI vv. (K 60-letiyu professora A. N. Nechukhrina): sb. nauchnykh trudov. Grodno: GrGU [in Russian].

Gasparov, M. L. (2006). Carolingian Revival VIII – IX centuries. Pamyatniki srednevekovoy latinskoy literatury. VIII–IX veka. Moscow: Nauka [in Russian].

Greek Revival Scientists (2019). Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Греческие_ученые_Возрождения

Dobiash-Rozhdestvenskaya, O. A. (1987). Culture of the Western European Middle Ages: Scientific Research. Moscow: Nauka [in Russian].

Kolpakova, G. S. (2010). The art of Byzantium. Late period. St. Petersburg: Izdatel'skaya Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].

Konrad, N. I. (1966). West and East. Articles. Moscow: Nauka [in Russian].

Krechmar, G. (1925). Opera history. Leningrad: Academia [in Russian].

Kushch, T. V. (2013). At the sunset of the empire: the intellectual environment of late Byzantium. Yekaterinburg: Izdatel'stvo Ural'skogo universiteta [in Russian].

Losev, A. F. (1978). Aesthetics of the Renaissance. Moscow: Mysl' [in Russian].

Medvedev, I. P. (1997). Byzantine humanism XIV-XV centuries. St. Petersburg: Aleteyya [in Russian].

Meyendorf, I. (1973). On the Byzantine Hesychasm and its role in the cultural and historical development of Eastern Europe in the XIV century. Trudy Otdela drevnerusskoy literatury. Leningrad: Nauka [in Russian].

Mikhalitsyn, P. Y. (2015). From Melpomene to Christ: the fate of the ancient theater in Byzantium. Vizantiyskaya mozaika: sb. publichnykh lektsiy Ellino-vizantiyskogo lektoriya pri Svyato-Panteleimonovskom khrame. Kharkov: Maydan [in Ukrainian].

Panofskiy, E. (2006). Renaissance and "Renaissance" in the art of the West. St. Petersburg: Izdatel'skaya Gruppa «Azbuka-klassika» [in Russian].

Ryazanov, P. A. (2007). The role of the Greek-Byzantine intellectuals in the development of the Italian humanistic culture at the end of the XIV-XV centuries. Extended abstract of candidate’s thesis. Nizhniy Novgorod: Nizhe-gorodskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet [in Russian].

Mez, A. (1980). Renesans Islamu. Warszawa: PIW [in Poland].

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-01-22

Номер

Розділ

Мистецтвознавство