Стиль музиканта-виконавця: діалектика і полілектика виконавської творчості
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2019.167016Ключові слова:
стиль, індивідуальність, виконавське мистецтво, композиторська творчість, мислення музиканта-виконавця, технологія, виконавський стильАнотація
Мета роботи полягає в усвідомленні досконалості професійно-творчих спрямовувань музиканта-виконавця у музично-виконавському мистецтві. Методологчні засади дослідження грунтуються на психофізіологічному підході, оскільки тема обумовлює пошук тандема розумово-технологічних дій музиканта-виконавця і можливостей програмно-об’ємного, об’єктивно-емоційного, психофізіологічного інтерпретаційного мислення. Методологічним ядром дослідження став комплексний системний підхід зумовлений багаторівневою природою таких напрямків наукового розуміння мистецьких питань, як виконавство, етика, естетика, психологія, філософія. Наукова новизна полягає в розгляді інтерпретаційного мислення музиканта-виконавця в діалектичному усвідомленні специфіки, що має спрямування від загального − до окремого і окремого – до цілісного. Висновки. Пошук виконавських виражальних засобів обумовлений інтелектуально-почуттєвим потенціалом та професійним досвідом виконавця. Виконавська технолігія стильової незалежності інтерпретаційних пошукувань музиканта-виконавця спрямовується на тонкощі сприйняття, відчуття, розуміння, утворення і перетворювання, притаманні тільки даній окремій особистості і є основою поняття індивідуальний стиль. Виконавський стиль тієї чи іншої особи музиканта-виконавця певною мірою можна вважати складовою частиною історичного процесу формування стилю як художнього явища, характерного для певної нації та епохи. Знаючи існування загального стилю епохи та стильових якостей окремих особистостей, що своїми здобутками утворювали ці стилі, визначаємо наступне: виконавський стиль, як об'єктивне явище є форма (утворення самого поняття в певних часових просторах) і як суб'єктивне явище – зміст (творець-виконавець). Це визначає перспективу їх розгляду з точки зору музично-виконавської практики та її змістовно-стильових особливостей.
Посилання
Алексеев А. Интерпретация музыкальных произведений. М.: ГМПИ им. Гнесиных, 1984. 103 с.
Асафьев Б. Избранные труды: в 5 т. М.: АН СССР, 1957. Т. 5. 388 с.
Берегова О. Комунікація в соціокультурному просторі України: технологія чи творчість? : [наук. вид.]. К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2006. 388 с.
Давидов М. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста. – К.: Музична Україна, 1997. 240 с.
Комурджи Р. Проблема соотношения музыкального стиля и исполнительской интерпретации. Научный форум: Филология, искусствоведение и культурология: сб. ст. по материалам II междунар. науч.-практ. конф. № 2(2). М., Изд. «МЦНО», 2016. С. 5-9.
Кудряшов А. Исполнительская интерпретация музыкального произведения в историко-стилевой эво-люции: дис. ... канд. искусствоведения: 17.00.02. Москва, 1994. 233 с.
Маркова О. Питання теорії виконавства: Матеріали до курсу теорії виконавства для магістрів і аспірантів. Одеса: Астропринт, 2002. 128 с.
Медушевский В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки. М.: Музыка, 1976. 254 с.
Муха А. Процесс композиторского творчества. – К.: Музична Україна, 1979. 271 с.
Назайкинский Е. Музыкальное восприятие как проблема музыкознания. // Восприятие музыки. М.: Музыка, 1980. С. 91-111.
Сокол А. Исполнительские ремарки, образ и музыкальный стиль. Одесса: Моряк, 2007. 276 с.
Тараканов М. Замысел композитора и пути его воплощения. Психология процессов художественного творчества. Л.: Наука, 1980. С. 127-138.
Alekseev A. (1984). Interpretation of musical works. Moscow: GMPI them. Gnesinykh [in Russian].
Asafiev B. (1957). Selected Works: 5 v. Moscow: SSSR Academy of Sciences,. (Vols. 5) [in Russian].
Beregova O. (2006). Communication in the socio-cultural space of Ukraine: technology or creativity? Kyiv: NMAU them. P. I. Tchaikovsky [in Ukrainian].
Davydov M. (1997). Theoretical foundations of the formation of performing arts of bayanist. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Komurdzhi R. (2016). The problem of the correlation of musical style and performing interpretation. Scientific Forum: Philology, Art and Cultural Studies: Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference (Vols. 2). (pp. 5-9). Moscow, Ed. “MTSNO” [in Russian].
Kudryashov A. (1994). Performing interpretation of a musical work in the historical and stylistic evolution. Candidate’s thesis. Moscow [in Russian].
Markova O. (2002). Questions of the theory of performance: Materials for the theory of performance theory for masters and graduate students. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Medushevsky V. (1976). On the patterns and means of artistic influence of music. Moscow: Music [in Russian].
Muha A. (1979). The process of compositional creativity. Kyiv: Musical Ukraine [in Ukrainian].
Nazaikinsky E. (1980). Musical perception as a problem of musicology. Perception of music. (pp. 91-111). Moscow: Music [in Russian].
Sokol A. (2007). Performing remarks, image and musical style. Odessa: The Seaman [in Ukrainian].
Tarakanov M. (1980). The composer's idea and the ways of its implementation. Psychology of artistic creation processes. (pp. 127-138). St. Petersburg: Science [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
