Музично-інструментальні засади сучасних технік композиції
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177791Ключові слова:
музичний інструмент, музичний інструменталізм, сучасні техніки композиції, алеаторика, сонористика, музичне мислення, звук, звукові засоби, фактура.Анотація
Мета роботи. У статті здійснюється аналіз інструментальної природи сучасних технік композиції в єдності їх когнітивних (виконавських та композиторських) та інструментально-звукових параметрів. Методологія дослідження полягає в застосуванні естетико-культурологічного, компаративного, теоретичного та історичного методів, а також аналітичного підходу, які утворюють єдину методологічну основу. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про генезис музичного мистецтва на основі аналізу співвідношень музично-інструментальних засад та природи сучасних технік композиції. Висновки. Інструментальна природа сучасних технік композиції зумовлюється триваючими процесами індивідуалізації композиторської творчості у сферах авторського бачення звукового матеріалу, відношення до нотного тексту, музичного хронотопу, музичної мови, тембрики, фактури, формотворення і т.д. Фактор граничної різноманітності, технічної складності, а часто і неможливості голосового втілення звукового матеріалу композицій – не тільки сонористичних, пуантилістичних, алеаторичних, тембрально-характерних, тощо, а й надмелодійних (з мелодію більш високого порядку, що складається не з окремих тонів, але з усієї тканини, коли вся тканина стає мелодією) прямо демонструє інструментальний характер відповідної техніки, що відтворюється у жанрових спрямуваннях музики – переважно, без використання голосів або з їх використанням у «невокальному», інструментальному форматі звучання, часто позавербального смислу. Нарешті, саме музичне мислення у сучасних техніках композиції набуває якості інструменталізації.
Посилання
Академические тетради. Выпуск 13: Единая интонология. М., 2009. URL: http://independent-academy.net/science/ tetradi/13/index.html
Болашвили K. Сонористические средства и проблемы крупной ин¬струментальной композиции: дисс. ... канд. искусствоведения: 17. 00. 02. / Рос. ин-т искусствознания. М., 1994. 269 с.
Демешко Г. А. Диалогические традиции современного отечественного инструментализма: дисс… докт. искусств.: 17.00.02 / Новосиб. гос. конс. имени М.И. Глинки. Новосибирск, 2002. 333 с.
Игламова А.А. Фортепианное исполнительство как феномен культуры: дис. ... канд. филос. наук: 24.00.01 / Казан. гос. ун-т культ. и искусств. Казань, 2006. 116 с.
Когоутек Ц. Техника композиции в музыке XX века. М.: Музыка, 1976. 367 с.
Переверзева М.В. Алеаторика как принцип композиции: дисс… докт. искусствов.: 17.00.02 / Моск. гос. конс. имени П.И. Чайковского. Москва, 2014.
Путилова С.М. Соноризм как художественное явление в музыке польских композиторов 60-70-х годов XX века: дисс… канд. искусств.: 17.00.02 / Рос. акад. музыки имени Гнесиных. Москва, 2011. 159 с.
Соколов А. Введение в музыкальную композицию XX века. М.: ВЛАДОС, 2004. 231с.
Холопов Ю., Кириллина Л. и др. Музыкально-теоретические системы. М., 2006. 632 с.
Холопова В. Типология музыкальных форм второй половины ХХ века (50–80-е годы). Проблемы музыкальной формы в теоретических курсах вуза. М.: РАМ имени Гнесиных; РГК им. С. В. Рахманинова, 1994. С. 46–69.
Хруст Н.Ю. Новые инструментальные техники: опыт классификации: дис... канд. искусств.: 17.00.02 / Моск. гос. конс. имени П.И. Чайковского. Москва, 2018. 480 с.
Academic notebooks. Issue 13: Common intonology (2009). Moscow. URL: http://independent-academy.net/science/ tetradi/13/index.html [in Russian]
Bolashvili, K. (1994). Sonoristic means and problems of large instrumental composition. Extended abstract of candidate’s thesis. Moscow: Grew up Institute of Art Studies [in Russian]
Demeshko, G.A. (2002). Dialogic traditions of modern domestic instrumentalism. Doctor’s thesis. Novosibirsk: Novosib. state cons. behalf of MI Glinka [in Russian]
Iglamova, A.A. (2006). Piano performance as a cultural phenomenon. Extended abstract of candidate’s thesis. Kazan: Kazan. state un-t cult. and arts [in Russian]
Kogoutek C. (1976). Technique of composition in the music of the XX century. Moscow: Music [in Russian]
Pereverzeva, M.V. (2014). Aleatoric as a principle of composition. Doctor’s thesis. Moscow: Mosk. state cons. named PI Tchaikovsky [in Russian]
Putilova, S.M. (2011). Sonorism as an artistic phenomenon in the music of Polish composers of the 60-70s of the XX century. Сandidate’s thesis. Moscow: Russian Gnesin Music Academy [in Russian]
Sokolov, A. (2004). Introduction to the musical composition of the XX century. Moscow: VLADOS [in Russian]
Kholopov, Yu., Kirillina, L., et al. (2006). Music theoretical systems. Moscow [in Russian]
Kholopova, V. (1994). Typology of musical forms of the second half of the twentieth century (50-80s). Problems of musical form in the theoretical courses of the university. Moscow: RAM Gnessin; RGC them. S.V. Rakhmaninov. Pp. 46–69. [in Russian]
Crust, N. Yu. (2018). New instrumental techniques: classification experience. Сandidate’s thesis. Moscow: Mosk. state cons. named PI Tchaikovsky [in Russian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
