ТЕОРІЯ ІНДІЙСЬКОГО САНСКРИТСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ ДРАМИ ЧЖУЦЗЮЙШО У КОНТЕКСТІ СТУДІЙ ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ СХОДУ

Анотація

Мета роботи полягає у висвітленні процесу впливу санскритської драми на процес ґенезису традиційної китайської драми, введення до україномовного наукового обігу ряд відомостей з історії культури Китаю, що доступні лише сучасною та давньою китайською мовою. Методологія дослідження полягає у застосуванні історичного, структурного, типологічно-компаративного методів дослідження. Зазначений методологічний підхід дозволяє розкрити та піддати аналізу вплив індійської санскритської драми на формування китайської драми.  Наукова новизна роботи полягає у всебічному висвітленні проблеми ґенезису китайської традиційної драми в контексті індійського впливу на формування жанрової парадигми китайської традиційної драми, а також систематизації матеріалу, поданого китайськими дослідниками китайською мовою, досі не перекладеного українською мовою та, здебільшого, не введеного до наукового обігу у рамках англомовного літературознавчого та культурологічного дискурсу. Висновки. Сама ідея драматичного дійства зародилася на теренах Індії, згодом, у першому тисячолітті нашої ери індійська санскритська драма була експортована на територію Східного Туркестану та на територію південно-східної Азії. Згодом уйгурський театр мав безпосередній вплив на формування китайського цивілізаційно-культурного середовища, що можна вважати доведеним в контексті фактичного матеріалу, наведеного у роботах китайських дослідників, систематизованого та поданого вище. Індійська драматургія мала безпосередній вплив на процес формування жанрової парадигми  китайської драми, зокрема структури та системи амплуа. Існує ряд китайських драм, у яких присутні мотиви китайського буддизму.