TATAR VILLAGE IN THE FIRST HALF OF THE 19TH CENTURY
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.178358Анотація
Abstract. The urgency of the problem under study is due to the role that the demographic factor, along with socio-economic and national, plays in society, and the need to turn now to Russiaт historical experience in the field of reproduction and population preservation, a necessary condition for its successful development. The paper is aimed at analyzing the dynamics of the civil status of the Russian Muslim community on the basis of the information potential of census records concerning residents of the village of Staryie Tinchali, Buinsk district, Simbirsk province, from 1795 to 1858. Mathematical-statistical and demographic (calculation of general and special demographic coefficients) methods became the leading methods for the study. The study shows the value of the census records for studying the history of population on the example of a particular Muslim Ummah. The indicators that reflect the demographic state of the Tatar village at the end of the XVIII - the first half of the XIX century are analyzed: sex and age composition, population growth, birth rate, mortality, marriage, childhood and family typology. It was found that by the middle of the XIX century, in the Tatar village there was an improvement in the situation with the reproduction of the population. The thesis on early marriage of Tatar Muslim women was rejected. Materials of the paper can be useful in the study of demographic, historical, geographical, and socio-cultural problems of the history of the multi-ethnic, multi-confessional Volga-Ural region of the Russian Empire in the new time.
Key words: census records, socio-demographic image of the Tatar village, historical demography, fiscal
accounting of the population, Simbirsk province.
Посилання
Vladimirov V.N., Sarafanov D.E., Shchetinina A.S. To the origins of the “new historical demography”: from
the form to content / V.N. Vladimirov, D.E. Sarafanov, A.S. Shchetinina.// Proceedings of the Altai State University. -
- № 4.V. 2. - p. 38-42.
Kashchenko S. G., Markova M. A. The population of the counties of the capital's province in the XVIII - first
half of the XIX century: historical and demographic essays / S. G. Kashchenko, M. A. Markova. - SPb.; Bryansk, 2013.
Iskhakov D.M. Ethnographic groups of Tatars in the Volga-Ural region (principles of separation, formation,
settlement and demography). / D.М. Iskhakov. - Kazan, 1993. - pp. 107-108.
State Archive of the Ulyanovsk Region. - Fund 156. - Inventory 2. - Storage unit 97. - 688 sheets
Konkova A.Yu. Legislation of the Russian Empire on the compilation and design of metric books / A.Yu.
Konkova.// State and law. - 2000. - № 11. - p. 81-88.
Salakhova, E.K. The collection of Mohammedan metric books in the National Archive of the Republic of
Tatarstan / E.K. Salakhov.// Domestic archives. - 2008. - № 3. - p. 39-41.
Salakhova, E.K. Metric books as a source of study of the Tatar community in Astrakhan (second half of XIX -
early XX centuries) / E.K. Salakhov. // Historical ethnology. - 2016. - V. 1. - № 1. - p. 86-95.
James H. Meyer, “Speaking Sharia to the State: Muslim Protests, Tsarist Officials, and the Islamic Discourses
of the Late Imperial Russia” Kritika, vol. 14, № 3, pp. 502-503, 2013.
Henri L. Bluhm A. Methods of analysis in historical demography / L. Henri, A. Bluhm. - M., 1997. - p. 63.
Marco H.D. van Leeuwen, Ineke Maas and Andrew Miles, “HISCO. Historical international standard
classification of occupations”, Leuven University Press, pp. 316, 2002.
Avdeev A., Troitskaia I., Blum A. “Peasant marriage in nineteenth-century Russia”, Population, vol. 59, №
, pp. 721-764, 2004.
Czap P., “Marriage and the Peasant Joint Family in the Era of Serfdom”, Ransel D.L. (Ed.) The Family in
Imperial Russia. New Lines of Historical Research, Urbana, pp. 103-123, 1978.
Czap P., “A Large Family: The Peasants Greatest Wealth. Serf Households in Mishino, Russia, 1814–
”, Family Form in Historic Europe, Cambridge, , рр. 105-152. 1983
Akolzina M. K. The change in the social structure of the population of an average Russian district city in the
first half of the 19th century (based on materials from the town of Morshansk, Tambov Province) / M.K. Akolzina. -
Tambov, 2010.
Mironov B.N. A new historical demography of imperial Russia: An analytical review of modern literature /
B.N. Mironov.// Bulletin of St. Petersburg State University. - Series 2: History. - 2006. - № 4. - pp.62-90; 2007. - № 1. -
p. 100-126; № 3. - p. 3-28.
Kashchenko S. G. Study of the historical demography of the Russian Empire at the History of Russia Source
Study Department, St. Petersburg State University / S.G. Kashchenko.// AIK newsletter. - 2014. - № 41. - p. 137-141.
Census records as a source for studying historical demography in historiography of the 1950s – 1960s / G.N.
Ulyanova, I.A. Troitskaya // Bulletin of PSTU II: History. History of the Russian Orthodox Church. - 2016. - Edition 1
(68). - p. 89-101.
Ulyanova G.N., Troitskaya I.A. Census records as a source in the historiography of the 1970s – 2010s / G. N.
Ulyanova, I. A. Troitskaya. // Bulletin of PSTGU. - Series II: History. History of the Russian Orthodox Church. - 2016.
- Issue 4 (71). - P. 118-135.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.