PSYCHOLOGICAL PRECONDITIONS OF MUSICAL CREATIVITY
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196569Ключові слова:
the psychology of creativity, creative abilities, creative personality, creative thinking, talent, improvisation, creativity.Анотація
The purpose of the article is to analyze the psychological foundations of creative thinking as a prerequisite for musical creativity. The methodology is determined by the works in the field of psychology, which focus on the psychology of creativity, the problems of musical talent and creative thinking, encyclopedic resources, which reveal the essence of the notion of creativity, and musicology studies devoted to the issues of the creative process and musical activity. Scientific novelty consists of scientific comprehension of preconditions of musical creativity; in systematizing the psychological foundations of the creative process; in finding out the principles of creative thinking. Conclusions. Musical creativity is a complex process of artistic and creative thinking, which involves the creation of new spiritually valuable works. The psychological preconditions of musical creativity, such as talent, skill, intuition, creativity, and improvisation, are connected, first of all, with the psychic and mental development of the individual. However, the role of learning, acquiring skills and experience, the formation of imagination and accumulation of impressions is of great importance, because the process of creativity is associated with mental operations on the material primarily through conscious mechanisms. In the musical creativity there is an active and continuous correlation between the conscious and the unconscious. These two types of thinking complement each other, alternating depending on the tasks set before the composer. Creative tasks are realized with the help of creative-psychological settings, among which, the important role of emotions, intuition, reason, logic, rational principle, intelligence, and fantasy is evident.
Посилання
Aranovskiy, M. (2012). Music, Thinking, Life. Articles, interviews, memoirs. N. A. Ryzhkova (Ed.). Moscow: Gosudarstvennyy institut iskusstvoznaniya [in Russian].
Druzhinin, V. N. (1995). Psychology of General Abilities. Moscow: Lanterna : Vita [in Russian].
Lomov, B. F. & Surkov, Ye. N. (1980). Anticipation in the Structure of Activity. Moscow: Nauka [in Russian].
Maltsev, S. (1991). On the Psychology of Musical Improvisation. Moscow: Muzyka [in Russian].
Mukha, A. I. (1979). The Process of Compositional Creativity. Kyiv: Muzychna Ukrajina [in Ukrainian].
Petrushin, V. (2008). Musical Psychology: Textbook for Universities, (2nd ed.). Moscow: Akademicheskiy Proekt; Triksta [in Russian].
Ponomarev, Ya. A. (1960). Psychology of Creative Thinking. Moscow: Nauka [in Russian].
Shaginyan, M. S. (1968). Joseph Myslivechek ("Resurrection from the Dead"). (Issue 450 The Life of Won-derful People). Moscow: Molodaya gvardiya [in Russian].
Shteynpress, B. S. & Yampolskiy, I. M. (1966). Encyclopedic Musical Dictionary. Moscow: Sovetskaya entsiklopediya [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.