СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ІНФОТЕЙНМЕНТУ: ІНФОРМАЦІЙНА ТА РОЗВАЖАЛЬНА ПАРАДИГМИ

Автор(и)

  • Kristina Chorna

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2020.219163

Ключові слова:

розвага, інформація, інфотейнмент, телебачення, гедонізм, гра.

Анотація

Мета статті – дослідити, узагальнити, конкретизувати та співставити значення інформації та розваги як базових категорій мистецтвознавчого аналізу інфотейнменту. Методи дослідження. Відповідно меті дослідження застосовано методи загальнотеоретичного характеру, зокрема методи аналізу, індукції та дедукції, метод синтезу, феноменологічний метод, що посприяв фіксації інформації та розваги як феноменів, їх рефлексивному аналізу та всебічному осмисленню в контексті означеної тематики; та методи сучасного мистецтвознавства: для розгляду структурних компонентів, методів та функцій інфотейнменту як явища телемистецтва, дослідження парадигм розваги та інформації в телевізійних програмах застосовано метод мистецтвознавчого аналізу; компаративний метод посприяв порівнянню специфіки використання розважального в телепрограмах ХХ ст. і на сучасному етапі. Наукова новизна. Досліджено інформацію та розвагу як головні структурні компоненти інфотейнменту. Екстрапольовано теорії ігрового (Р. Ортеги, Й. Гейзинга, У. Стівенсона) на теорію розважального в інфотейнменті та виявлено, що сприйняття запропонованих медійними засобами інформації матеріалів дозволяє реципієнтам, як учасникам гри, що відбувається в середині просторових та часових меж відповідно власних законів, принципів та правил, уникнути соціального контролю і правил реального світу, а також набути фіктивний досвід, що згодом може бути перенесений в реальне життя; глядач є реципієнтом заради самої участі, оскільки він не переслідує додаткові цілі, відчуваючи причетність до того, що дивиться; глядач занурюється в реальність, створену телебаченням, орієнтуючись у вирі різноманітних пропозицій на те, що відповідає його очікуванням. Висновки. Внаслідок концептуалізації інформації та розваги як базових категорій мистецтвознавчого аналізу інфотейнменту виявлено, що основні інтенції масової свідомості на сучасному етапі спрямовані на гедонізм та символічне перетворення цінностей масової культури. Гедонізм є провідною тенденцією сучасного телебачення, що як явище масової культури орієнтовано на глядача, на його прагнення відійти від проблем: доступність подачі матеріалу, синкретизм та магнетична аудіовізуальна привабливість значно спрощують сприйняття глядачем не лише новин, а інформації з будь-якої галузі людської діяльності.

Посилання

Dragun, E. M. (2015). Infotainment as a phenomenon of modern media culture. Рhd thesis. Federal State Budgetary Educational Institution of Higher Professional Education "Russian Academy of National Economy and Public Administration under the President of the Russian Federation". Moscow [in Russian].

Lasswell, G. (2002). Structure and functions of communication in society. Nazarov M.M. Mass communication and society: an introduction to theory and research. Moscow, рр. 131–233 [in Russian].

Novikova, A. A. (2005). Formation of a lifestyle by means of television. Science of television. Scientific almanac, Issue 2. рр. 175-191 [in Russian].

Stoikov, L. (2007). Hedonistic function of media: infotainment and reality show. Relga. no. 4. URL: http://relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www. woa / wa / Main? textid = 1729 & level1 = main & level2 = articles [in Russian].

Heizinga, J. (1997). Homo ludens. Articles on the history of culture / translated from Dutch., Compiled and authored entry. Articles by D.V. Silvestvrov. Moscow: Progress-Tarditsiya, pp. 17–24 [in Russian].

Boltanski, L. (2000). Lo spettacolo del dolore. Morale umanitaria, media e politica. Raffaello Cortina [in Italian].

Braudy, L., Cohen, M. (Ed.). (2016). Film Theory and Criticism. 8-th Edition. New York; Издательство: Oxford univ. Press [in English].

Carvalho, A. (2014). .Análise dos conceitos de Jornalismo Tradicional, Entretenimento e Jornalismo de Infotenimento e as relações (in)existentes entre eles no meio televisivo. UniCEUB: Brasília [in Portuguese].

Dejavite, F. A. (2007). A notícia light e o jornalismo de infotenimento. Intercom – Sociedade Brasileira de Estudos Interdisciplinares da Comunicação XXX Congresso Brasileiro de Ciências da Comunicação – Santos – 29 de agosto a 2 de setembro de [in Portuguese].

Maffesoli, M. (2003). A comunicação sem fim teoria pós-moderna da comunicação. Revista Famecos. Porto Alegre, no. 20, рр. 13–20 [in Portuguese].

Rocha, P. (2012). Jornalismo de Infotenimento: sensacionalismo, entretenimento e fait divers. Temática, Issue 8, no. 7. URL : https://periodicos.ufpb.br/index.php/tematica/article/view/23675/12982 [in Portuguese].

Stephenson, W. (1988). The play theory of mass communication. New Brunswick, NJ: Transaction Books [in English].

Vorderer, P. (2001). It's all entertainment - sure. But what exactly is entertainment? Communication research, media psychology, and the explanation of entertainment experiences. Poetics. Journal of Empirical Research on Literature. Media and the Arts, Issue 29 (4), pp. 247−261 [in English].

Wright, Ch. R. (1974). Functional analysis and mass communication revisited. In J. G. Blumler & E. Katz (Eds.). The uses of mass communications. Beverly Hills, 1974. pp. 197–212 [in English].

Wünsch, C. (2006). Unterhaltungserleben. Ein hierarchisches Zwei-Ebenen-Modell affektiv-kognitiver Informationsverarbeitung. Köln [in German].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-15

Номер

Розділ

Сценічне мистецтво