Еволюція 3D-виміру: від ілюзії тривимірного зображення (в графіці та живописі) до тривимірних об’єктів в реальному просторі
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220413Ключові слова:
стереозображення, живопис, мистецтво, технологія, стереолітографія, ламінування, артефакт, принтер, 3D-друк.Анотація
Мета роботи. Стаття присвячена з’ясуванню особливостей стереографічного зображення, основних аспектів використання 3D-друку як сучасної креативної технології в різних сферах діяльності людини. Методологія дослідження: у роботі застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: теоретичний – для з’ясування понятійно-категоріального апарату дослідження; аналітичний – при аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний – для з’ясування розвитку стереографії та етапів становлення 3D-технологій; порівняльно-типологічний – для порівняння специфіки використання тривимірного друку в різних сферах діяльності людства. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розглядається ґенеза особливостей 3D-виміру від ілюзії об’ємності пласких зображень до створення (друку) унікальних 3D-об’єктів, аналізується специфіка стереоскопічного зображення та принципи створення об’ємних продуктів за допомогою 3D-принтерів. Висновки. Доведено, що 3D-друк розвивається в глобальному масштабі завдяки багатьом перевагам і доступним цінам. 3D-друк – це технологія, яка дозволяє проходити весь ланцюжок процесу проектування в замкнутому і безперервному циклі: від генерації ідеї до кінцевого результату продукту.
Посилання
Belen'kii, M., Bryksina, Z. (2016). The stereological method in neuromorphological studies, Razvitie professionalizma, 2, 59-60. [in Russian]
Bezklubenko, S. (2015). Introduction to Cultural Studies, Kyiv: Alterpres. [in Ukrainian]
Brewster, D. (1856). The Stereostore. Its History, Theory, and Construction, London: John Murray.
Buswell, R. A., Soar, R., Gibb, A., Thorpe, A. (2007). Freeform in Construction: mega-scale rapid manufacturing for construction, Automat. Construct, 16 (2), 224-231. [in English]
Ceccanti, G., Dini, E., Kestelier, X., Colla, V., Pambaguian, L. (2010). 3D printing technology for a moon outpost exploiting lunar soil, Proceeding of the 61st International Astronautical Congress IAC, 1-9. [in English]
Cowan, M. (2019, 10 April). The world's first family to live in a 3D-printed home. Retrieved from https://www.bbc.com/news/technology-44709534. [in English]
DeSimon, D. (2019, 8 January) What if 3D printing was 100 times faster. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=ihR9SX7dgRo. [in English]
DeSimone, J., Ermoshkin, A., Ermoshkin, N., Samulski; Ed. T., Hill, Ch. (2019, 11 January) Continuous liquid interphase printing. Retrieved from https://patents.google.com/patent/US20150072293A1. [in English]
Gor'kov, D. (2015). 3D printing in small business, Moskow: 3D-Print. [in Russian]
Gurevich, S. (1959). Volume printed illustration, Moskow: Iskusstvo. [in Russian]
Fonda, C., Canessa, E., Zennaro, M. (2013). Low-cost 3D printing, Trieste: ICTP. [in English]
Hull Ch. W. (2019, 11 January) Apparatus for production of three-dimensional objects by stereolithography. Retrieved from https://patents.google.com/patent/US4575330, 9.01.2019. [in English]
Iofis, E. (1981). Photographic equipment. L. Artyushin (Ed.). Moskow: Soviet encyclopedia. [in Russian]
Kemp, M. (2006). Leonardo, Moskow: Astrel, 2006. [in Russian]
Kiplik, D. (1998). Painting technique, Moskow: SVAROG and K. [in Russian]
Kuz'mich, V. (2000). Hot Verb: Dictionary of Popular Phraseology, Moskow: Zelenyi vek. [in Russian]
Khoshnevis, B., Hwang, D. (2000). Contour Crafting, a mega-scale fabrication technology, Manufact. Sys. Eng. Series, 6 (2), 221-251. [in English]
Luneva, D., Kozhevnikova, E., Kaloshina, S. (2017). Application of 3D printing in construction activities and its perspectives, Vestnik Permskogo natsional'nogo issledovatel'skogo politekhnicheskogo universiteta. Stroitel'stvo i arkhitektura, 8, 90-101. [in Russian]
Marx, K. (2001). Capital, vol. 1, Moscow, 2001. [in Russian]
Nazarkevich, E. (2018). Stereo image for graphic design, Kyiv: Politekhnika, 2018. [in Ukrainian]
Plekhanova, V. (2015). 3D technologies and their application in design, Territoriya novykh vozmozhnostei, 2 (29), 144-153. [in Russian]
Rollmann, W. (1853). Zwei neue stereoskopische Methoden, Annalen der Physik, 166 (9), 186–187. [in German]
Roman (2019, 9 January). 3D printing. Short and as clear as possible. Retrieved from http://himfaq.ru/books/3d-pechat/3D-pechat_korotko-yasno-skachat-besplatno.pdf. [in English]
Valyus, N. (1986). Stereo: photography, cinema, television, Moskow: Iskusstvo. [in Russian]
Vergunova, N. (2017), 3D printing technologies in modern architecture, Naukovii Oglyad, 8 (40), 56-65. [in Russian]
Wheatstone, Ch. (1838). Contributions to the physiology of vision. Part the first. On some remarkable, and hitherto unobserved, phenomena of binocular vision, Philosophical Transactions of the Royal Society of London, 128, 371–394. [in English]
Williams, J. (2019, 8 April). Research into 3D-Bioprinting may soon produce transplantable human tissues. Retrieved from http://www.3ders.org/articles/ 20140306-research-into-3d-bioprinting-may-soon-produce-transplantable-human-tissues.html. [in English]
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
