CИМВОЛІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛАВИ У «ВІЛЬНОМУ СТРІЛЬЦІ» К.М. ВЕБЕРА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220572Ключові слова:
слава, німецький національний театр, бідермаєр, німецька традиція, містерія.Анотація
Мета дослідження – виділення у сукупній виразності знаменитої опери К. М. Вебера засоби втілення національної слави через духовну велич героїв згідно містеріально-театральним традиціям німецького культурного світу. Методологічною основою виступає аналітичний, історико-компаративний, міждисциплінарний методи, як вони втілені в працях О. Лосєва, В. Личковаха, герменевтичний зріз інтонаційного музикознавчого підходу, як це маємо у роботах Б.Асаф’єва, а також у розробках О. Маркової, О. Муравської та ін. Наукова новизна зумовлена новаційним ракурсом подання виразності названої опери К. М. Вебера як втілення релігійних ідеалів Нерозділеної церкви, що стали у центрі уваги бідермаєра як національно-художнього переломлення ідей Реставрації. Висновки. Національна слава як суто культурно-мистецьке надбання німецької нації в умовах державних і конфесійних розмежувань, усвідомлювалася на хвилі бідермаєра на рівні виявлення духовної обраності героїв, що в музичному поданні освячувалося традиціями «Хубертової меси» з символікою валторнових висотностей та тембральності, а в сюжетному розкладі – висуненням фігури Самітника, рудименту першохристиянських чеснот, який в ранг подвигу ставить дії Агати в Спокутування гріха свого обранця. Хор, що завершує оперу, піднімає на рівень національного уславлення жіночу відданість; і це – новий поворот національного мислення як здобутку «нового світу» відносин у пам’ять забутої і поновленої слави першохристиянської жертовності.
Посилання
Barskiy, V. (2019). Karl Maria von Weber Retrieved from www.belcanto.ru/weber.html
Grachev, V. N. (2006). Golden Horn through the Prism of Christian Symbolism. Muzykal'naya akademiya. 2, 207-214 [in Russian].
Ivanova, E. R. (2007). Biedermeier literature in Germany of the XIX century. Moscow: Prometey MPGU [in Russian].
Joffe, I.I. (2010). Favorites. Part 2. Culture and style. Moscow: OOO «RAO Govoryashchaya Kniga» [in Russian].
Kaminskaya-Markova, E.N. (2015). The methodology of musicology and the problems of musical culturology: to the 50th anniversary of pedagogical activity: dedicated to the memory of Professor I. A. Kotlyarevsky and V. B. Markov: a collection of articles. scientific Art. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Kirillina, L.V. (1995). Mermaids and ghosts in the musical theater of the XIX century. Muzykal'naya akademiya. 1, 60-71 [in Russian].
Kozarenko, O. (2009). Biedermeier as an actual stylistic model of Ukrainian music. Muzychne mystetstvo i kulʹtura: naukovyy visnyk ODMA im. A. V. Nezhdanovoyi. 10, 152-157 [in Ukrainian].
Krechmar, G. (1925). History of opera. Leningrad: ACADEMIA [in Russian].
Livanova, T. (1982). The History of Western European Music until 1789: A Textbook. Moscow: Muzyka [in Russian].
Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Oleynikova, Yu. V. (2010). Biedermeier and his manifestations in vocal music of the XIX-XX centuries. Candidate’s thesis. Odessa: Odesskaya gosudarstvennaya muzykal'naya akademiya im. A. V. Nezhdanovoy [in Ukrainian].
Roshchenko, E. (Averyanova) (2004). The new mythology of romanticism and music (problems of the encyclopedic analysis of music). Kharkiv: CHNURE [in Ukrainian].
Sarabyanov, D.V. (1998). Biedermeier. Style without names and masterpieces. Pinakoteka. 4, 4-11 [in Russian].
Khokhlovkin, A.A. (1962). West European opera. The end of XVIII – the first half of the XIX century. Essays. Moscow: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Chigareva, E.I. (2009). Mozart's operas in the context of the culture of his time: Artistic individuality. Semantics. Moscow: Knizhnyy dom «LIBROKOM» [in Russian].
Heussler, H. (1959). Biedermeierin der Musik. Die Musikforschung. XII Jahrgang. Kassel; Basel: Barenreiter Verlag [in Germany].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
