CИМВОЛІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛАВИ У «ВІЛЬНОМУ СТРІЛЬЦІ» К.М. ВЕБЕРА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2020.220572Ключові слова:
слава, німецький національний театр, бідермаєр, німецька традиція, містерія.Анотація
Мета дослідження – виділення у сукупній виразності знаменитої опери К. М. Вебера засоби втілення національної слави через духовну велич героїв згідно містеріально-театральним традиціям німецького культурного світу. Методологічною основою виступає аналітичний, історико-компаративний, міждисциплінарний методи, як вони втілені в працях О. Лосєва, В. Личковаха, герменевтичний зріз інтонаційного музикознавчого підходу, як це маємо у роботах Б.Асаф’єва, а також у розробках О. Маркової, О. Муравської та ін. Наукова новизна зумовлена новаційним ракурсом подання виразності названої опери К. М. Вебера як втілення релігійних ідеалів Нерозділеної церкви, що стали у центрі уваги бідермаєра як національно-художнього переломлення ідей Реставрації. Висновки. Національна слава як суто культурно-мистецьке надбання німецької нації в умовах державних і конфесійних розмежувань, усвідомлювалася на хвилі бідермаєра на рівні виявлення духовної обраності героїв, що в музичному поданні освячувалося традиціями «Хубертової меси» з символікою валторнових висотностей та тембральності, а в сюжетному розкладі – висуненням фігури Самітника, рудименту першохристиянських чеснот, який в ранг подвигу ставить дії Агати в Спокутування гріха свого обранця. Хор, що завершує оперу, піднімає на рівень національного уславлення жіночу відданість; і це – новий поворот національного мислення як здобутку «нового світу» відносин у пам’ять забутої і поновленої слави першохристиянської жертовності.
Посилання
Barskiy, V. (2019). Karl Maria von Weber Retrieved from www.belcanto.ru/weber.html
Grachev, V. N. (2006). Golden Horn through the Prism of Christian Symbolism. Muzykal'naya akademiya. 2, 207-214 [in Russian].
Ivanova, E. R. (2007). Biedermeier literature in Germany of the XIX century. Moscow: Prometey MPGU [in Russian].
Joffe, I.I. (2010). Favorites. Part 2. Culture and style. Moscow: OOO «RAO Govoryashchaya Kniga» [in Russian].
Kaminskaya-Markova, E.N. (2015). The methodology of musicology and the problems of musical culturology: to the 50th anniversary of pedagogical activity: dedicated to the memory of Professor I. A. Kotlyarevsky and V. B. Markov: a collection of articles. scientific Art. Odessa: Astroprint [in Ukrainian].
Kirillina, L.V. (1995). Mermaids and ghosts in the musical theater of the XIX century. Muzykal'naya akademiya. 1, 60-71 [in Russian].
Kozarenko, O. (2009). Biedermeier as an actual stylistic model of Ukrainian music. Muzychne mystetstvo i kulʹtura: naukovyy visnyk ODMA im. A. V. Nezhdanovoyi. 10, 152-157 [in Ukrainian].
Krechmar, G. (1925). History of opera. Leningrad: ACADEMIA [in Russian].
Livanova, T. (1982). The History of Western European Music until 1789: A Textbook. Moscow: Muzyka [in Russian].
Muravs’ka, O. V. (2017). Eastern Christian paradigm of European culture and music of the XVIII-XX centuries. Odessa : Astroprint [in Ukrainian].
Oleynikova, Yu. V. (2010). Biedermeier and his manifestations in vocal music of the XIX-XX centuries. Candidate’s thesis. Odessa: Odesskaya gosudarstvennaya muzykal'naya akademiya im. A. V. Nezhdanovoy [in Ukrainian].
Roshchenko, E. (Averyanova) (2004). The new mythology of romanticism and music (problems of the encyclopedic analysis of music). Kharkiv: CHNURE [in Ukrainian].
Sarabyanov, D.V. (1998). Biedermeier. Style without names and masterpieces. Pinakoteka. 4, 4-11 [in Russian].
Khokhlovkin, A.A. (1962). West European opera. The end of XVIII – the first half of the XIX century. Essays. Moscow: Gosudarstvennoye muzykal'noye izdatel'stvo [in Russian].
Chigareva, E.I. (2009). Mozart's operas in the context of the culture of his time: Artistic individuality. Semantics. Moscow: Knizhnyy dom «LIBROKOM» [in Russian].
Heussler, H. (1959). Biedermeierin der Musik. Die Musikforschung. XII Jahrgang. Kassel; Basel: Barenreiter Verlag [in Germany].
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
