СЦЕНІЧНИЙ КОСТЮМ: ЕВОЛЮЦІЯ ЗМІСТІВ У ХІХ СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТЕАТРАЛЬНИХ ТРУП ПІДРОСІЙСЬКОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ)

Анотація

Мета статті полягає у визначенні основних форм і стилістики сценічного костюму від початків виникнення в Україні професійного театру до кінця ХІХ ст. Методологія дослідження ґрунтується на дотриманні історіографічної традиції і міждисциплінарних підходах, оскільки історичний контекст поєднано з формально-стилістичним аналізом й іконологічним методом, що допомагає виявити зміст театрального вбрання й відстежити у ньому символи часу. Наукова новизна полягає у виділенні основних стилістичних типів театрального костюму, що виникли і використовувались у вітчизняних театральних практиках на різних етапах ХІХ ст. Висновки. Проведене дослідження свідчить, що від моменту зародження в Україні перших професійних театрів (кінець ХVІІІ ст.) у сценічному вбранні співіснували два стильові напрями: аристократичний (наслідував французькі смаки) й демократичний (народний) типи. Останній пов’язаний з фольклором і календарними святковими традиціями і розвивався у контексті культурного відродження в Наддніпрянській Україні, яке від 1798 р. започаткувала «Енеїда» І. Котляревського. Традиційний костюм став головною складовою аматорського періоду українського театру, що зріс на національному репертуарі (опери «Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм», п’єса «Москаль чарівник», драма «Назар Стодоля»). Він органічно переплавився у похідні стилізовані різновиди народного вбрання, що виготовлялось і використовувалось українськими трупами професійного театру у період 1882–1914 рр. і стало обличчям національного поетичного театру.