ХУДОЖНИК «НЕСПОКІЙНОЇ ТИШІ» МИКОЛА БЕЗДІЛЬНИЙ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.239991Анотація
Метою дослідження є висвітлення особливостей живописного доробку самодіяльного художника періоду соцреалізму Миколи Бездільного та проведення паралелей із професійним мистецтвом 1970–1980-х років. Методологія дослідження. Застосовано методи систематизації, мистецтвознавчого аналізу, історичний та порівняльний методи. Наукова новизна полягає у виявленні впливу централізованих творчих структур другої половини ХХ ст. на самореалізацію митців, які здобували творчу майстерність власним шляхом. Зокрема, для аналізу обрано постать художника Миколи Бездільного як яскравого представника самодіяльності Тернопільщини, який виявив здатність захоплюватися не лише різними жанрами та видами образотворчого мистецтва, а й постійно аналізувати інші трактування живописної пластики, «пробувати», «рухатися» у технічному та філософсько-естетичному плані. Отримані результати мають значення для подальших досліджень проблем аматорського та самодіяльного образотворчого мистецтва в Україні. Висновки. Визначено, що М. Бездільний як яскравий представник соцреалістичного самодіяльного мистецтва завдяки систематичній праці та взаємодії з професійним живописом досягнув високого рівня малярства. Воно було зосереджене на істинній суті твору, його глибині, передачі гармонії природи, а не зовнішній красі картини. На тлі рис, які характерні для творчості багатьох самодіяльних митців та аматорів, виявлено чітку схильність М. Бездільного до улюбленого сюжету, композиційного строю, постійної зміни звучання кольору, спроби імпресіоністичного динамічного мазка та складного колориту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.