ІДЕЙНО-ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ТЕМАТИЗАЦІЇ БАЛЕТНОЇ КРИТИКИ АКІМА ВОЛИНСЬКОГО
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240060Анотація
Мета дослідження – виявити основні ідейно-філософські засади тематизації балетної критики Акіма Волинського. Методологія. Дослідження проведено на основі теоретичних узагальнень, систематизації, порівняння, із застосуванням хронологічного принципу та культурологічного підходу. Наукова новизна. Вперше виявлено основні ідейно-філософські засади тематизації балетної критики Акіма Волинського. Висновки. Для А. Волинського поняття «розуму» та «духу» були синонімічними, що свідчить про дієвість і продуктивність у його критичному академічно-модерністському (символістському) балетному дискурсі просвітницької, орієнтованої на гармонію раціонального і духовного начала інтенції. На відміну від багатьох сучасників, які сповідували культ Діоніса, Волинський вважав Аполлона вищим символом духовності й інтелектуальності в людині. Але він стверджував, що «аполлонічному» відродженню в тогочасній культурі протистоїть занадто сильне і всепроникаюче хаотичне «діонісійське» начало. Волинський простежує еволюцію класичного балету від античних культів й прагне осягнути його психологічне наповнення. Вважав, що критика повинна бути позаідеологічною, художньою, базуватись на абсолютних ідеалістичних цінностях, що викликало широкий діапазон думок теоретиків та практиків балетного мистецтва: від різкого осуду (О. Гвоздєв, А. Піотровський, І. Соллертинський) до визнання значимості теоретичних інтенцій критика для свого часу (В. Гаєвський, Р. Захаров). А. Волинський прислужився інституціоналізації балетної критики в Російській імперії та в Радянському Союзі, диференціюючи її на професійну та дилетантську.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.