ТАНЕЦЬ ЯК ЗАСІБ ЗАСВОЄННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2021.240064Анотація
Мета статті – виявити сутність танцю як засобу засвоєння соціокультурного досвіду особистості. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарності і системності, що характеризують культурологічне знання. Наукова новизна одержаних результатів полягає у формулюванні проблеми танцю у культурологічному вимірі і у з’ясуванні сутності танцю як засобу засвоєння соціокультурного досвіду завдяки закладеним у танці соціокультурним орієнтаціям, що сприяють повноцінному осягненню світу культури. Висновки. Співвіднесеність з вічними основами світу і з найсучаснішими нововведеннями робить танець своєрідною моделлю культурних процесів. Являючи собою невербальну систему, мова мистецтва виконує опосередковуючу функцію, однак танець – позанаціональний, універсальний за своїми мовними характеристиками не потребує перекладу і тому здатний виконувати об’єднуючу функцію. Освітні і терапевтичні можливості танцю мають важливе значення в процесі включення індивіда в систему суспільних відносин, танець є дієвим засобом подолання людської роз’єднаності, виступаючи еталоном глибинної спрямованості до оточуючих людей, і розвиває глибоко вкорінену в людині гармонію соціального взаєморозуміння.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.