МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗНАКІВ І СИМВОЛІВ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

Анотація

Метою статті є з’ясування першопричин виникнення основних понять в когнітивній антропології; введення до мистецтвознавчого та культурологічного дискурсу теоретично обробленої, узагальненої, проаналізованої інформації щодо розуміння сенсу символів і знаків у культурології та мистецтвознавстві. Методологія дослідження ґрунтується на методі критичного аналізу культурологічних, мистецтвознавчих та літературних джерел; семіотичному методі; методах індукції та дедукції; історичному, логічному та методі міждисциплінарного синтезу. Наукова новизна. Звертаючись до минулого досвіду науковців, філософів, мистецтвознавців, культурологів, доводимо необхідність звертання уваги на сенс символів та знаків в українському мистецтвознавстві та культурології. З’ясовано витоки зародження основних понять когнітивної антропології. Розглянуто сучасний підхід до дискусійних питань, стосовно «коду культури» та визначень терміну «культура». Вивчено та проаналізовано найновіші досягнення зарубіжних та вітчизняних дослідників про дефініції культури, семіотичної термінології, логічних обґрунтувань символів та знаків у культурології та мистецтвознавстві. Результати дослідження літературних джерел з зазначеної теми надали можливість зробити висновки, що у проаналізованих виданнях багатьох авторів приділена недостатня увага походженню термінів когнітивної антропології при викладі наукового матеріалу. У статті викладено авторське бачення знаковості та символізму невербальної мови, що засвоюється через оволодіння національною культурою та вимагає інтелектуальних зусиль, що відповідає гіпотезі Н. Хомського, згідно якої сутність природи знання, його використання, матеріальних чи фізичних механізмів формування бази знань та її застосування пов’язане з когнітивною зданістю людини загалом.