ДОЗВІЛЛЯ В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦТВОЗНАВЧИХ ПРАКТИК

Анотація

Мета роботи. Стаття присвячена охарактеризуванню дозвілля в контексті мистецтвознавчих практик як фактору розвитку емоційного, інтелектуального і культурного потенціалу особистості й суспільства. Розширення можливостей щодо обґрунтування впливу мистецтвознавчих практик на перетині досліджень мистецтва та нейронауки. Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, який передбачає дослідження проблематики при взаємодії та синтезі знань нейронауки і мистецтвознавства, що дозволяє отримати нові фундаментальні результати та об’єднати їх в загальнонаукову картину світу, а також статистичному методі, що полягає у пошуку та вивченні нових знань, що випливають з даних анкетування у дослідницькій роботі при Школі Арт-Експертів, методу узагальнення, який дозволив виявити спільну світоглядну парадигму. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проблематика дозвілля була розкрита та синтезована в контексті досліджень, проведених у сфері нейронауки. Вперше здійснено аналіз міждисциплінарного дослідження та визначено механізм впливу мистецтвознавчих практик на розвиток емоційного та інтелектуального потенціалу людини, а також на розвиток мозку та розумової діяльності особистості. Висновки. Дозвілля через мистецтвознавчі практики посідає проміжне місце між особистісним досвідом та освітою, акумулюючи знання про навколишній світ образотворчих форм. Мистецтвознавчі практики як система розвитку через творчі види дозвілля вказують на її синергетичні аспекти, які втілюються в соціально-особистісні характеристики сучасного індивіду. Аналіз міждисциплінарного дослідження, зокрема нейронауки, визначив та обґрунтував сильний вплив мистецтвознавчих практик на розвиток не тільки емоційного та інтелектуального потенціалу людини, а й на розвиток мозку та розумової діяльності.