ЕТНІЧНА ТА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНОСТІ: ВЕКТОРИ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2021.250226Анотація
Метою роботи є концептуалізація феноменів «етнічна» та «національна» ідентичності та визначення векторів їх розвитку. Методи дослідження ґрунтуються на фундаментальних принципах історико-культурологічного аналізу. Методологічним ядром дослідження є компаративний аналіз етнічної та національної ідентичностей у хронотопі як складних соціокультурних систем. Наукова новизна полягає у концептуалізації дихотомії етнічна-національна ідентичність крізь призму культурного коду. Обґрунтовано, що в умовах сучасної модернізації співвідношення між етнічною та національною складовими ідентичності залежить від напрямку їх векторів розвитку: а) коли вектори паралельні й однаково орієнтовані (наприклад, коли одна з етнічних спільностей монополізує владу), відбувається редукція національної ідентичності до етнічної; б) коли вектори паралельні, але протилежно орієнтовані (наприклад, коли етнічна спільнота прагне визнання свого права на політичне самовизначення), національна ідентичність стикається з інтересами етнічної спільності, вступаючи з нею у протиборство. Висновки. У межах конструктивізму проаналізовано феномен етнічної ідентичності як соціальний конструкт та розкриті чинники відхилення від даної моделі (зокрема, адаптація до навколишнього середовища, акультурація, порушення демографічного балансу між різними групами), що викликають її варіативність. Проаналізовані системні характеристики та основні концептуальні складові національної ідентичності (внутрішня та зовнішня), визначені чинники ослаблення соціальних зв’язків як наслідок процесів глобалізації, зростання ентропії та інформаційної експансії у суспільстві. Розглянуті типові моделі взаємодії етнічної та національної ідентичностей.
Ключові слова: етнічна ідентичність, національна ідентичність, культурний код, етнос, нація.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.