Культурологія як системоутворююча наука
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257422Анотація
Мета роботи – розгляд культурології як системного знання про культуру, що є інтегративним феноменом, виявлення основних тенденцій сучасних культурологічних досліджень. Методологію роботи склали: міждисциплінарний та системний підходи до проблематики, що дозволило комплексно розглянути культурологію як цілісну систему культурологічного знання, що перебуває з цілісному зв’язку з усіма підсистемами; метод аналізу, синтезу, синергетичний, аксіологічний – для виявлення головних аспектів культурології як системного погляду на розвиток культури, її функцій та ролі у міжкультурній комунікації, появі нових культурних феноменів, опосередкованих технологічними детермінантами. Наукова новизна роботи полягає у систематизації і розширення наукових уявлень про місце і роль культурології в системі філософського знання на сучасному етапі суспільного розвитку. Висновки. Культурологія є системоутворюючою наукою і своїм предметом вважає систему знань, що могли б концептуально впливати на формування життєдіяльності культури у глобалізованому світі, особливо в сучасних умовах глобалізаційного
світоглядного зламу, світового локдауну та психологічного напруження. Тому так важлива сьогодні концепція культури, яка зв’язує теоретичні і практичні уявлення про всі сфери життєдіяльності людини, методологія, що забезпечує комплексне дослідження культури як цілісного явища єдності набутків культур народів світу, такі системні підходи аналізу культури до державної політики і системи управління, які здатні забезпечити
комфортне існування людини в модернізовано-технологічному світі.
Ключові слова: культурологія, культура, антропоцентрична парадигма, методологія, ідеологія, цифрова культура, цінності.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
