Концерт Й. Брамса для скрипки й оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2022.257718Анотація
Мета роботи – дослідження стильового явища протонеокласицизму у постромантичному мистецтві останньої третини ХІХ сторіччя і розпізнавання тих стильових прикмет у скрипковому Концерті Й. Брамса. Методологічна основа роботи – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, що виходить із сакральної єдності музики й слова, народжуючи історично-компаративний, герменевтичний, бібліографічний методи дослідження, що викладено у працях О. Маркової, О. Муравської, О. Рощенко та ін. Наукова новизна роботи зумовлена оригінальністю постановки проблеми протонеокласицизму відносно мистецтва постромантичної доби, а також тим, що вперше в музикознавстві України й Китаю у вказаному стильовому ракурсі розглянуто скрипковий Концерт Й. Брамса. Висновки. Барокові запозичення, природні для романтизму, наповнюються надособистісним ліризмом і поліфонізованою фактурою у постромантичному просторі другої половини ХІХ сторіччя, провокуючи жанрове вирішення частин циклу і відмежування від драматизму й розробленості у сонатних показниках композиції, що солідаризує із ранньоконцертними формами, затребуваними у неокласицизмі минулого віку. Ці риси трактування концерту знаходимо в аналізованому творі Й. Брамса, які термінологічно виділяємо як протонеокласицизм Й. Брамса.
Ключові слова: протонеокласицизм Й. Брамса, неокласицизм ХХ сторіччя, бідермаєр, романтизм, стиль в музиці.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
