Цифровізація музичної індустрії: тенденції і перспективи
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2022.262202Анотація
Мета статті – проаналізувати головні тенденції і простежити перспективи цифровізації музичної індустрії. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів наукового пізнання та системного аналізу (дедукції, індукції, аналізу і синтезу). Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні та аналізі головних тенденцій цифровізації музичної індустрії, окресленні перспектив її подальшого розвитку та проблематики її культурологічного дослідження. Висновки. Наголошено, що технології соціальних медіа, доповненої і віртуальної реальності та штучного інтелекту, потокове передавання, докорінно трансформували способи взаємодії виконавців зі слухачами. Досягнення музичних технологій стимулювали появу ноу-хау у створенні музики, що, зрештою, і є суттю мистецтва. Акцентовано увагу на очевидності потреби вивчення тенденцій розвитку музичної індустрії – незворотність і непередбачуваність технологічних змін, а також неоднозначність їх оцінювання спонукають до ґрунтовного дослідження специфіки цифровізації, переваги зваженого впровадження якої зумовлюють її стрімке розповсюдження та забезпечують всезростаючий вплив на всю галузь музики. Відзначено, що на особливу дослідницьку увагу заслуговують принципи функціонування музичної індустрії, нові можливості створення музики, варіанти взаємодії виконавців, музикантів, слухачів і посередників, тактика музичного споживання, а також інші перетворення. Розгляду вимагають і питання культурологічних наслідків цифровізації музичної індустрії, серед яких припущення про можливість зникнення спеціальностей композитора, диригента, виконавця, музикознавця та ін. Опис трансформацій, що відбуваються в галузі, може вказати напрям дій, необхідних для збереження рівноваги в ситуації, породженій цифровізацією.
Key words: музика, музична індустрія, технології віртуальної реальності, цифровізація
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.