Мистецькі проєкти інтегративного типу: дослідницький і виконавський аспекти
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266101Анотація
Мета роботи – розглянути можливості використання нових освітніх технологій в умовах дистанційної та змішаної форм навчання, зокрема створення мистецьких проєктів інтегративного типу на прикладі репрезентації творчої постаті Владислава Заремби як українського композитора польського походження. Методологія дослідження полягає у використанні історико-компаративного та персоналістичного підходів, з боку мистецької педагогіки – діяльнісного підходу. Результати експериментальної роботи переконують, що залучення технології створення мистецьких проєктів інтегративного типу дає змогу висвітлити різні грані творчої постаті Владислава Заремби як українського композитора, музичного педагога, автора збірки «Кобзар Тараса Шевченка», зразків камерної вокальної та інструментальної музики. Наукова новизна. Увагу зосереджено на ролі українських композиторів польського походження, пов’язаних з Волинню та Поділлям, у розвитку професійної української музики середини ХІХ – початку ХХ століття. Прослідковано різні грані творчості Владислава Заремби, які визначені окремими напрямами студентської пошукової та виконавської діяльності в підготовці та презентації проєктів. Наведені короткі приклади характеристики вокально-хорового та фортепіанного письма Владислава Заремби. Висновки. Узагальнено роль технології мистецьких проєктів інтегративного типу для активізації пошукової та виконавської діяльності студентів музичних спеціальностей, аналізу ними окремих аспектів українсько-польських культурних відносин, ролі окремих персоналій у розвитку музичної культури України.
Ключові слова: музичне мистецтво України ХІХ століття, сучасна мистецька освіта, мистецькі проєкти, Владислав Заремба.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
