БАРОКОВИЙ ЖИВОПИС ВЕЛИКОЇ ПЕЧЕРСЬКОЇ ЦЕРКВИ: НЕВІДОМІ КОМПОЗИЦІЇ ТА ПРОСТОРОВІ ПАУЗИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2023.286880Анотація
Мета статті – представити візуальні джерела первісного барокового стінопису Успенського собору, а також з’ясувати причину відсутності розписів у деяких компартиментах верхнього ярусу до 1843 р. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-культурного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна роботи. Уточнено, які компартименти верхнього ярусу Великої церкви (Успенського собору) залишалися без розписів до 1840-х. Установлено причину (конфіденційність збереження лаврської казни), через яку ці компартименти не розписали в кінці 1720-х – 1730 р., у 1772–1777 рр. Виявлені й атрибутовані композиції первісної барокової декорації храму, написані в кінці 1720-х – 1730 р., проведено їхній мистецтвознавчий аналіз. Висновки. Згідно з архівними документами верхні приділи святого апостола Андрія Первозваного (вівтар), Преображення Господнього (вівтар), преподобного Антонія Печерського і преподобного Феодосія Печерського не були розписані у XVIII ст. Відсутність стінопису у цих компартиментах була обумовлена бажанням мати таємні місця для збереження лаврської казни. Фрагменти композицій на фото (1898; колекція Національного заповідника «Києво-Печерська лавра») є настінним живописом Великої церкви кінця 1720-х – 1730 р.
Ключові слова: духовна культура, православ’я, сакральний монументальний живопис, український бароковий живопис, Києво-Печерська лавра, Успенський собор
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
