ДИТЯЧИЙ МЮЗИКЛ ЯК ПОПУЛЯРНИЙ ЖАНР УКРАЇНСЬКОГО СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА 60-90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ: ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК

Анотація

Мета статті – виявити особливості формування та основні тенденції  розвитку дитячого мюзиклу як популярного жанру українського сценічного мистецтва у 60-90-ті рр. ХХ ст. Методологія дослідження. Застосовано історико-культурний метод, завдяки якому узагальнено фактологічний матеріал, пов’язаний з часом створення та логікою розвитку дитячого мюзиклу в українському сценічному мистецтві 60-90-х рр. ХХ ст.; метод мистецтвознавчого та жанрово-стилістичного аналізу, що посприяв виявленню специфічних художньо-естетичних, жанрових і стилістичних особливостей в постановках дитячого мюзиклу на сценах українських театрів. Наукова новизна. Досліджено історію становлення та розвитку українського дитячого мюзиклу в сценічному мистецтві 1960-1990-х рр., виявлено його музично-художні та постановочно-виконавські особливості; наведено хронологічну послідовність написання найбільш значущих у контексті розвитку жанру перших вітчизняних дитячих мюзиклів; виявлено внесок українських композиторів (Ж. Колодуб та Л. Колодуба, О. Білаша, І. Поклада, С. Бедусенка) та режисерів (режисер П. Колісник, М. Лукавецький) в формування національного мюзиклу для дитячої аудиторії; проаналізовано дитячі мюзикли українських композиторів, що увійшли до «золотого фонду» національного сценічного мистецтва («Лис Микита» (лібрето Р. Кудлика) і «Том Сойєр» (лібрето М. Петренка за мотивами повісті Марка Твена) Б.-Ю. Янівського). Висновки. Процес інтегрування жанру мюзиклу в українське сценічне мистецтво останньої третини ХХ ст. відбувався відповідно до своєрідності тогочасного  соціокультурного простору, суспільно-політичних подій та мистецьких тенденцій. Творче переосмислення змістових та структурних особливостей західного жанрового інваріанта в 60–90-ті рр. ХХ ст. стало основою формування національного українського дитячого мюзиклу як фактору інтернаціоналізації світової музично-сценічної культури. Разом з тим, формування українського дитячого мюзиклу пов’язане з процесом націоналізації жанру, свідченням чого є спирання лібрето на сюжети з народного фольклору і традиційної української культури, привнесення традиційних принципів і прийомів, властивих сценічному мистецтву України. Особливості формування та подальшого розвитку дитячого мюзиклу в Україні зумовлювалися творчими пошуками вітчизняних композиторів (Б.-Ю. Яновського, І. Поклада, С. Бедусенка, Ж. та Л. Колодубів, Є. Лапейка, О. Коломійцева, А. Бондаренка та ін.) і театральних режисерів. Постановки дитячих мюзиклів 1960–1990-ті рр. дозволяють говорити про переосмислення західного архетипу жанру та початок формування національного українського мюзиклу.

Ключові слова: дитячий мюзикл, українське сценічне мистецтво, дитячий музичний театр, жанр, постановочно-виконавські особливості.