МАЛЬОВАНИЙ ДЕКОР ГОНЧАРНОГО ПОСУДУ ЧЕРНІГІВЩИНИ ХVІІІ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

Анотація

Мета статті – окреслити основні питання даної наукової проблематики – історії виникнення, асортименту та типології основних мотивів, композиційних схем та технік виконання мальованого декору гончарного посуду Чернігівщини. Методологія відповідає меті дослідження та включає комплексний підхід до вивчення, систематизації та інтерпретації емпіричного матеріалу із використанням методів історико-порівняльного, формально-типологічного та мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна даного дослідження полягає у першій спробі аналізу мальованого декору на гончарному посуді як прояву художньої культури населення реґіону. В процесі роботи над матеріалом було визначено витоки та еволюцію найпоширеніших мотивів оздоблення гончарного посуду, розглянуто їхню художню специфіку в реґіональному та загальнонаціональному контексті, здійснено класифікацію, уведено в науковий обіг ряд пам’яток з музейних колекцій. Висновки. Аналізуючи мальований декор гончарних виробів Чернігівщини ХVІІІ – першої третини ХХ століття можна дійти висновку, що він розвивався в межах загальнонаціональної традиції українського гончарства, послуговувався його основними естетичними та стильовими засадами. Для гончарства регіону характерні широкий асортимент мотивів (геометричних, рослинно-геометризованих, рослинних, зооморфних та інших), різноманітність технічних прийомів та творчих манер. Складові еволюції стилістики мальованого декору – взаємодія традиційних та інноваційних факторів, вплив гончарства сусідніх регіонів, образотворчого та інших видів декоративного мистецтва, зокрема художньо-промислових виробів – фаянсу та порцеляни. Мальований декор мав яскраво виражені регіональні особливості форми, трактування мотивів та образів, композиційних схем, пластичних рішень та колориту.

Ключові слова: гончарство, декор, малювання, традиція, новація, художні особливості