ПІСЕННІ ДУЕТИ Б. ЯНІВСЬКОГО В МЕЖАХ РОЗВИТКУ МАДРИГАЛЬНО-КАНТОВОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289849Анотація
Мета дослідження – усвідомити суттєву складову лірично-пісенного світу творів Б. Янівського як архетипового національного музичного індексу української одухотворенної поетики вираження. Методологічна основа роботи – інтонаційний підхід в розумінні природи музики в її генетичній спорідненості зі словом, як це знаходимо в герменевтичній музикознавчій аналітиці послідовників Б.Асаф’єва в Україні – у працях Д. Андросової, Н. Каданцевої, О. Козаренка, О. Маркової, О. Муравської, ін. В роботі широко застосовані методи історико-біографічного, герменевтичного, стильово- компаративного аналізу. Наукова новизна – вперше в практиці українського музикознавства розглянуті пісні Б. Янівського у прийнятій концепції мадригально-кантової виразності співу, і тим введено у науковий обіг уточнення щодо позицій українського бідермаєра ХХ століття, прийнятого в роботах О. Козаренка у засвідченні національної індексації того роду творчості. Висновки. Пісні «Не забудь», «Червона калино, чого в лузі гнешся?», «Вишнева віхола», «Будь щаслива, сестро», являючи квінтесенцію пісенного фольклоризму Б. Янівського, виявляють спорідненість із тематикою і стилістикою бардівської пісні за етично-загострено виражаною ідеєю пам’яті серця, вірності й душевної щедрості. Одночасно сольний, переважно, принцип бардівської сповідальності композитор сполучив із національною пісенно-ліричною традицією кантового-мадрігального співу, в якому, як в духовних композиціях, текст від першої особи подається у ансамблевій іпостасі, тим засвідчуючи дотичність малої форми до висот духовної лірики, - у дусі бідермаєра ХХ століття.
Ключові слова: пісенність, культура канту-мадригалу, ліризм, духовна лірика, стиль в музиці, музичний жанр.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
