КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ФІЛОСОФІЇ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Анотація

Мета роботи спрямована на дослідження культурологічних засад філософії Григорія Сковороди. Методологія роботи ґрунтується на застосуванні загальновживаних підходів аналізу, синтезу, порівняння. Дослідження спирається  на розуміння значущості  культурного контексту феноменів інтелектуальної історії.  Наукова новизна. Аргументується теза про визначальну роль українського бароко у формуванні української ідентичності. Стверджується думка про причетність народження і дозрівання автентичної духовної та академічної культури до європейських історичних джерел. Обґрунтовуються основні засади козацького бароко і їх прояв в творчій спадщині Григорія Сковороди. Висновки. Проаналізовано витоки та особливості культури бароко. Закцентовано увагу на прагненні бароко до універсальності, намаганні  осягнути безкінечність, тяжінні до динамізму. Підкреслено значення контрастів та антитез в культурі бароко як засобів відтворення динаміки буття. Досліджено феномен емблеми як засіб, за допомоги якого речі зовнішнього світу вводяться в людське життя та набувають культурних функцій. Зауважено, що бароко – це час практичної дії, реалізації енергії, пошуку людиною цієї доби нових форм. Вказано на ту обставину, що Сковорода розвиває розуміння споглядального відношення як практичну дію, що вимагає не пасивності, а активного ставлення. Вказано на схильність західного європейського бароко до містичного, есхатологічного переживання світу. Продемонстровано тезу про оптимістичне значення стилю бароко на території Східної Європи. Показано зв'язок між  внеском України в культуру епохи бароко і філософським переосмисленням Григорієм Сковородою песимістичних проявів епохи модерну.