ОБРАЗ РОМІВ У ЖАНРОВОМУ РЕАЛІСТИЧНОМУ ЖИВОПИСІ ХІХ – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ: СТИЛІСТИЧНІ ТА СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

Анотація

Мета дослідження полягає в аналізі стилістичної та сюжетно-тематичної специфіки творів жанрового реалістичного живопису, присвячених ромським образам ХІХ – початку XX ст. Методологія дослідження. Для висвітлення зазначеної мети було використано порівняльно-історичний метод та мистецтвознавчий аналіз. Наукова новизна роботи обумовлена її метою: дослідження є першою у вітчизняному мистецтвознавстві спробою здійснити аналіз доробку окремих європейських художників-реалістів ХІХ – початку XX ст. на ромську тему, представлену в творах сюжетного жанру. Ця тема є фактично не вивченою, хоча красномовно представляє тенденцію інтересу до суб’єктивного зображення широкого спектра життя різних суспільних верств та етнічних спільнот в європейських країнах та є такою, що впливала на формування більш позитивного ставлення до ромів у ХІХ – початку XX ст., які зазнавали утисків внаслідок політики національних європейських держав. Висновки. Досліджено окремі художні твори Томаса Бейкера, Августа фон Петтенкофена, Альфред Маннінгса як типових представників реалістичного живопису Європи ХІХ – початку XX ст., у творчому доробку яких наявні окремі сюжетні лінії, присвячені ромським образам у контексті соціально-економічних та духовно-культурних аспектів існування ромів. Наголошено на тому, що ці митці як лідери громадської думки, яким було небайдуже складне становище ромських спільнот, своїми творами покращували ставлення суспільства до них у зазначений період. Описано два ідейно-сюжетні напрямки. Перший описує важке соціальне та матеріальне становище, другий акцентує на створенні ареолу романтики довкола життя ромських спільнот. Таким чином, встановлено, що твори європейських художників свого часу не тільки привертали увагу до соціально-побутових проблем ромського етносу, а і є типовими зразками реалістичного живопису зазначеного періоду.