ЖИТТЄПИС ІШТВАНА МАРТОНА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО ПРОСТОРУ ЗАКАРПАТТЯ ХХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Леся Микуланинець

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2024.302093

Анотація

Мета роботи – висвітлити життєтворчість І. Мартона, довести що буття майстра відобразило культурно-історичний плин Закарпаття ХХ століття. Методологія дослідження включає ряд підходів: біографічний – осягаючи віхи існування Іштвана Ференцовича; культурологічний – характеризуючи специфіку мистецького життя краю; історичний – інтерпретуючи соціальні, політичні події локусу; аналітичний – вивчаючи наукові джерела з означеної проблематики; системний – пізнаючи духовні засади області як частини загальнонаціонального побутування; теоретичного узагальнення – формулюючи висновки розвідки. Наукова новизна. Вперше у національному мистецтвознавстві розкрито літопис І. Мартона з позиції виявлення значення його практики на перебіг соціокультурних процесів регіону ХХ віку. Висновки. Хроніки І. Мартона віддзеркалили цивілізаційний хід Закарпаття ХХ століття. Формування особистісних, фахових рис деміурга відбувалося у першій половині ери, коли територія була складовою Чехословацької республіки (1919 – 1939), Угорського королівства (1939 – 1944). Політична ситуація сприяла: західноєвропейській мистецькій орієнтації метра; домінуванню гуманістичних цінностей; відкритості надбанням різних етносів. Важливу роль при становленні майстра відіграла сімейна обстановка, комунікація із знаковими місцевими музикантами, можливість самостійно вдосконалюватися, активна креативна робота. Друга половина ХХ віку – приєднання краю до УРСР (1945 – 1991). Вимогою влади стало створення композиторської, виконавських регіональних шкіл, розвиток освіти, активізація концертного життя. Іштван Ференцович долучається до реалізації цих завдань: пише велику кількість різножанрових опусів, співпрацює з колективами області, викладає в Ужгородському музичному училищі, консультує композиторів-аматорів. Пізній період буття І. Мартона – час відновлення Україною незалежності (1991), посилення ролі локальних мистецьких осередків. Творча спадщина діяча утверджує професійну музичну культуру Закарпаття у національному, західноєвропейському духовному просторі.

 

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-16

Номер

Розділ

Музичне мистецтво