Інтермедіальність сучасного мистецтва і технології його сприйняття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313265Анотація
Мета статті – виявити особливості прояву інтермедііальності у сучасному мистецтві у їх впливі на перцептивні процеси і запропонувати доцільні технології сприйняття інтермедіальних художніх явищ. Методологія дослідження грунтується на концепціях теорії медіа, теорії комунікації, теорії сучасного мистецтва, задіює загальнонаукові принципи взаємозв’язку, систематизації, синергії. Мета і завдання статті зумовили необхідність застосування методу екстраполяції евристичних алгоритмів точних наук на евристику мистецьких явищ з виходом на практичні методи організації сприймання інтермедіальності сучасного мистецтва здобувачами вищої освіти. Використання аналітичного методу дозволило виявити змістові і формотворчі ресурси інтермедіальності у її актуальному розвитку. Наукова новизна полягає в здійсненні проєкції властивостей інтермедіальності сучасного мистецтва на технології його сприйняття в процесі університетської підготовки. У статті вперше у вітчизняному мистецтвознавстві осмислено ососбливості проявів інтермедіальності сучасного мистецтва у зв’язку з комунікацією його реципієнтів. Висновки. Інтермедіальність є однією з основних тенденцій розвитку мистецтва, яка полягає у видовому діалозі. З погляду перцептивних процесів інтермедіальність актуалізує цілісність сприйняття, що задіює різні чуттєві модальності. Інтермедіальність у сучасному художньому просторі переростає межі взаємодії мистецтв, підключаючи інші сфери культури і забезпечуючи нероздільність синтезованих елементів у творчих практиках, відмінних від традиційних. Сприйняття інтермедіального сучасного мистецтва потребує підготовки, яку доцільно здійснювати в освітньому процесі. Ефективними технологіями сприйняття інтермедіальності сучасного мистецтва є інтерактивні та інтермедіальні.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.