ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОЗНАКИ ЕЛЕКТРОННИХ НАУКОВИХ РЕСУРСІВ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2020.205443Анотація
Метою роботи є порівняльний аналіз функціональних характеристик електронних ресурсів, що слугують середовищем акумулювання наукового контенту та оцінювання його якості. Методологія дослідження передбачає використання низки загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння, статистичного методу. Наукова новизна роботи полягає у формуванні системи функціональних ознак для порівняння електронних наукових ресурсів в контексті повноти задоволення інформаційних потреб та супроводу наукової діяльності. Висновки. З метою інтеграції наукових досліджень в міжнародний науковий інформаційний простір та оцінювання якості наукового знання засобами наукометрії бази даних наукових цитувань виконують свою головну функцію: бути інструментом формування єдиного
інформаційного середовища і джерельною базою для інформаційного супроводу наукових досліджень та проведення наукометричних досліджень. Функціональність пошукових систем та баз даних забезпечує організація наукового контенту щодо таких аспектів: наповненість, галузеве охоплення, представлення даних, пошуковий аппарат. Найбільшою наповненістю характеризується ресурс Google Scholar, що містить максимальну кількість видів наукового контенту. Базовими науковим контентом, що представлений у всіх аналізованих ресурсах є наукові статті. Аналіз галузевого охоплення електронних наукових ресурсів свідчить, що всі аналізовані наукові ресурси є мультидисциплінарними. За кількістю базових галузевих категорій лідерами є бази даних Scopus та DOAJ. Аналіз електронних наукових ресурсів за рівнем узагальнення наукового контенту підтвердив статус Scopus, WоS, Google Scholar та «Україніка наукова» як реферативних ресурсів. Найбільш повний реферативний контент надають ресурси Scopus та WоS. Аналіз пошукового апарату наукових електронних ресурсів свідчить, що найбільш повним пошуковим інструментарієм володіють бази даних Scopus та WоS. Вітчизняний ресурс «Україніка наукова» також характеризується достатньо потужною системою пошуку. Найменш розгалуженою системою пошукових фільтрів володіє Google Scholar. Аналіз принципів оцінювання наукового контенту засвідчив широке використання традиційних метрик: як загальновживаних (індекс Хірша), так і оригінальних в межах конкретного ресурсу. Спостерігається тенденція до залучення альтернативних методологій оцінювання наукового контенту.
Ключові слова: база даних цитувань, електронний ресурс, пошукова система, науковий контент, функціональна ознака, наукометрія
Посилання
Assante M., Candela L., Castelli D., Cirillo R., Coro G., Frosini L., … Sinibaldi F. Enacting open science by D4Science. Future Generation Computer Systems. 2019. Vol. 101. P. 555–563. DOI:10.1016/j.
future.2019.05.063.
Banks G. C., Field J. G., Oswald F. L., O’Boyle E. H., Landis R. S., Rupp D. E., Rogelberg S. G. Answers to 18 questions about open science practices. Journal of Business and Psychology. 2019. Vol. 34 (3).
P. 257–270. DOI:10.1007/s10869-018-9547-8.
Browse Subjects. Directory of Open Access Journals : веб-сайт. URL: https://doaj.org/subjects (дата звернення: 05.02.2020).
Ghane M. R., Niazmand M. R., Sabet Sarvestani A. The citation advantage for open access science journals with and without article processing charges. Journal of Information Science. 2019. Vol. 46 (1). P. 118–130. DOI:10.1177/0165551519837183.
Huang C., Yue X., Chen J., Xu W., Li J. The effect of “open access” on journal impact factors: A causal analysis of medical journals. Physica A: Statistical Mechanics and its Applications. 2019. Vol. 533. article id.
DOI:10.1016/j.physa.2019.122043.
Sourses. Scopus : веб-сайт. URL: https://www.scopus.com/sources.uri?zone=TopNavBar&origin=sea
rchbasic (дата звернення: 05.02.2020).
Yancey N. R. Open access and networked science in teaching-learning: Bane or blessing? Nursing Science Quarterly. 2019. Vol. 32 (3). P. 182–186. DOI:10.1177/0894318419845397.
Білоус В. С. Наукометрія в університеті: роль та місце бібліотеки. Бібліотечний форум: історія, теорія, практика. 2018. № 1. С. 15–16.
Білоус В. С. Наукометричні та бібліометричні практики у діяльності бібліотеки закладу вищої освіти: сьогодення та перспективи. Рідна школа. 2018. № 9 (12). С. 66–70.
Бушуєв С. Д., Білощицький А. О., Гогунський В. Д. Наукометричні бази: характеристика, можливості і завдання. Управління розвитком складних систем. 2014. № 18. С. 145–152.
Гальчевська О. А. Використання міжнародних наукометричних база даних відкритого доступу в наукових дослідженнях. Інформаційні технології в освіті. 2015. № 23. С. 115–126.
Кільченко А. В. Бібліометричні та наукометричні системи у науково-педагогічній діяльності. Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення,
перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. Iнтернет-конф. Черкаси : Черкаський нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2019. С. 234–236.
Кормщикова С. Наукометричні дослідження в інформаційних технологіях. Матеріали XLVII наук.-техн. конф. підрозділів ВНТУ. Вінниця, 2018. URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-
fm/all-fm-2018/paper/view/4239 (дата звернення: 10.02.2020).
Кухарчук Є. Світові наукометричні системи. Бібліотечний вісник. 2014. № 5. С. 7–11.
Мазаракі А., Притульська Н., Мельниченко С. Інтеграція вітчизняної науки до світової через наукометричні бази даних. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.
№ 6. С 5–13.
Мриглод О., Назаровець С. Наукометрія та управління науковою діяльністю: вкотре про світове та українське. Вісник Національної академії наук України. 2019. № 9. С. 81–94.
Найкращі публікації. Google Академія : веб-сайт. URL: https://scholar.google.com.ua/
citations?view_op=top_venues&hl=uk (дата звернення: 05.02.2020).
Области исследований (категории/классификация). Справка по Web of Science Core Collection. URL: https://images.webofknowledge.com/WOKRS523_2R2/help/ru_RU/WOS/hp_research_areas_easca. html (дата звернення: 02.02.2020).
Реферативна база даних – розширений (тематичний) пошук. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : веб-сайт. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.
exe?C21COM=F&I21DBN=REF_EX&P21DBN=REF&S21CNR=20&Z21ID= (дата звернення: 12.01.2020).
Семеніхіна О. В., Юрченко А. О., Хворостiна Ю. В. Про наукометричні показники науковця. ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «НПК – 2015». Суми, 2015. С 162–163.
Ткаченко А. С., Ткаченко В. Л., Коваленко Н. І., Оніщенко А. І. Чи варто використовувати наукометричний m-коефіцієнт на додаток до індексу Гірша при оцінці наукового вкладу викладачів
медичних університетів?. Медична освіта. 2018. № 1. С. 55–57.
Ткаченко В.А. Використання Science Index та інших наукометричних показникиків для оцінювання наукової діяльності. Звітна науково-практична конференція Інституту інформаційних
технологій і засобів навчання НАПН України. Київ : Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, 2016. С 1–4.
Чайковський Ю. Б., Сілкіна Ю. В., Потоцька О. Ю. Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина ІІ. Фактори, що впливають на кількісні показники наукометричних баз). Вісник Національної
академії наук України. 2013. № 9. С. 84–92.
Швед В. В. Аналіз практики використання наукометричних платформ в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання. 2019. № 69 (1). С. 235–245.
Ярошенко Т. Вільний доступ до інформації: нова модель наукової комунікації в інформаційному суспільстві. Наукові праці Миколаїв. держ. гуманіст. ун-ту ім. П. Могили комплексу КМА. 2007. №
(55). С. 226–234.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Alina Petrushka, Andriy Peleshchyshyn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
