ІНТЕРЕС ЯК ФАКТОР САМООРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147210Ключові слова:
культура, самоорганізація, самоорганізація культури, інтерес, соціальна група, культурний цивілізаційний ком-форт.Анотація
Метою роботи є визначення інтересу як фактору самоорганізації культури. Методологія дослідження полягає у використанні діалектичного та аналітичного методів для вивчення самоорганізації культури та її факторів, зокрема інтересу; функціонально-інструментальний – з метою вивчення інтересу як внутрішнього чинника складної соціальної системи та його впливу на культуру. Наукова новизна полягає у тому, що уперше досліджено питання впливу інтересу на самоорганізацію та саморозвиток культури. Висновки. У результаті дослідження можна дійти висновку, що сутність інтересу як фактору самоорганізації культури полягає і в суб’єктивному (внутрішньому) ставленні індивіда до цінності феномену культури і об’єктивному сприйнятті соціумом фактору творчого устрою сучасної цивілізації, що впливає (тисне) на суб’єктивне ставлення індивіда. Встановлено, що інтерес до культури виступає як реальний чинник її саморозвитку, як підґрунтя соціально активних дій, основу яких складають мотиви, потреби, відношення індивіда, соціальних груп до культурного середовища як чогось цінного та необхідного. Визначено, що одним із важливих інтересів сучасної людини є культурний цивілізаційний комфорт, тобто система різнопланових вигод (духовних, матеріальних), за яких індивід чи окремий соціум розвивається гармонійно, збалансовано.
Посилання
Ashby W. R. Principles of the Self-Organizing Dynamic System. Journal of General Psychology. 1947. Vol. 37. P. 125–128.
Kauffman Stuart. The Origins of Order: Self Organization and Selection in Evolution. Oxford University Press. 1993.
Богуцький Ю. Українське суспільство першої половини ХХ століття в аспекті організації та самоорганізації культурно-мистецької діяльності. Культурологічна думка. 2012. № 5. С. 7-12.
Герчанівська П. Е. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 1. С. 3-7.
Свідзинський А.В. Самоорганізація і культура / Анатолій Свідзинський. К.: Видавництво імені Олени Теліги, 1999. 288 с.
Fuchs Christian. Globalization and Self-Organization in the Knowledge-Based Society Communication. Capitalism & Critique. Vol 1 No 2 (2003). Accessed 21 December 2017. URL: https://www.triple-c.at/index.php/tripleC/article/view/9.
Зубавіна І.Б. Самоорганізація культури: постнекласичний проект екранного моделювання. Мистецтвознавчі записки. 2015. Вип. 27. С. 294-303.
Словник української мови: в 11 томах. 1976. Т. 7. 422 с.
Гольбах П. Система природы, или О законах мира физического и мира духовного. Избранные произведения в 2-х томах, М., 1963. Т. 1.
Щербина В.Л. Самоорганізаційні аспекти формування цілісної особистості: психологічний та культурологічний підходи. Самоорганізація й динаміка культури та їх особливості в Україні: Зб. наук. праць / відповід. ред. Ю. П. Богуцький, Г. П. Чміль. К.: Інститут культурології НАМ України, 2014. Вип. третій (Організаційні та самоорганізаційні аспекти культуротворення: досвід інтерпретації). С. 97-104.
Свідзинський А.В. Синерґетична концепція культури. Луцьк, 2008.
Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко, В.П. Розумний та ін.; за ред. І.Ф.Надольного. К.: Вікар, 1997. 584 с.
Сиротенко С. Б. Сутність поняття "культура самоорганізації навчальної діяльності”. Вісник Національного університету оборони України. 2012. Вип. 1. С. 62-67.
Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія. К.: Генеза, 1993. Т. 2. 317 с.
Roy Bonnitta. How Self-Organization Happens. Nov 21, 2017. Accessed 25 December 2017. URL:https://www.infoq.com/articles/how-self-organization-happens.
Гончаренко О. Питання верховенства права та саморегулювання господарської діяльності. Право і суспільство. 2017. № 4-1. С. 70-75.
Морис Десмонд. Людской зверинец [пер. с англ.]. М. : Эксмо, 2009. 352 с.
Донникова И. А. Проблема культурогенеза: возможности синергетического анализа. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2007. Вип. 29. С. 91-101.
Туленков М. Сутність і співвідношення понять „організація”, „самоорганізація” і „управління”. Політичний менеджмент. 2007. №1. С. 24-35.
Лотман Ю.М. Технический прогресс как культурологическая проблема. Семиосфера. СПб., 2000. С. 622–638.
Гоцалюк А.А. Наукова традиція та новація в гуманітарній практиці суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2015. Вип. 60. С. 269-277.
Ashby, W. R. (1947). Principles of the Self-Organizing Dynamic System. Journal of General Psychology. 37, 125–128 [in English].
Kauffman, Stuart (1933). The Origins of Order: Self Organization and Selection in Evolution. Oxford Uni-versity Press [in English].
Bogutskiy, Yu. (2012). Ukrainian society of the first half of the twentieth century in the aspect of organiza-tion and self-organization of cultural and artistic activity. Kulturologichna dumka, 5, 7-12 [in Ukrainian].
Gerchanivska, P. E. (2017). Analysis of culture in the paradigm of system theory. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnyh kadriv kultury i mystetstv, 1, 3-7 [in Ukrainian].
Svidzinskiy, A.V. (1999). Self-organization and culture. Kyiv: Vydavnytstvo imeni Oleny Teligy, 288 [in Ukrainian].
Fuchs, Christian (2003). Globalization and Self-Organization in the Knowledge-Based Society Communication. Capitalism & Critique. 1, 2. Retrieved from : https://www.triple-c.at/index.php/tripleC/article/view/9 [in English].
Zubavina, I. B. (2015). Self-organization of culture: post-classical project of on-line modeling. Mystetstvoznavchi zapysky, 27, 294-303 [in Ukrainian].
Dictionary of the Ukrainian language (1976). In 11 volumes, 7 [in Ukrainian].
Golbah, P. (1963). System of Nature, or On the Laws of the World of the Physical and the Spiritual World. Selected works in 2 volumes. Moscow, 1 [in Russian].
Shcherbyna V.L. (2014). Self-organization aspects of the formation of a coherent personality: psychological and cultural approaches. Self-organization and dynamics of culture and their peculiarities in Ukraine: Zb. sciences works. Eds. Yu.P. Bogutsky, G.P. Chmil. Kyiv: Institute of Culturology of the National Academy of Sciences of Ukraine, 97-104 [in Ukrainian].
Svidzynsky, A.V. (2008). Synergetic concept of culture. Lutsk [in Ukrainian].
Philosophy: Textbook (1997). Eds. I.F. Nadolniy, V.P. Andrushchenko, I.V. Boichenko, V.P. Rozumniy, etc. Kyiv : Vikar [in Ukrainian].
Syrotenko, S. B. (2012). The essence of the notion "culture of self-organization of educational activity". Visnyk Natsionalnogo universytetu oborony Ukrainy, 1, 62-67 [in Ukrainian].
Andrushchenko, V.P., Mikhalchenko M.I. (1993). Modern social philosophy. Kyiv : Genesis, 2 [in Ukrainian].
Roy, Bonnitta (2017). How Self-Organization Happens. Retrieved from : https://www.infoq.com/articles/how-self-organization-happens [in English].
Goncharenko, O. (2017). The question of the rule of law and self-regulation of economic activity. Pravo i suspilstvo, 4-1, 70-75 [in Ukrainian].
Maurice, Desmond (2009). People's Menagerie [trans. from English.]. Moscow : Eksmo [in Russian].
Donnikova, I.A. (2007). The problem of cultural genesis: the possibility of synergetic analysis. Gumanitarniy visnyk Zaporizkoi inzhenernoi akademii, 29, 91-101 [in Russian].
Tulenkov, M. (2007). Essence and correlation of concepts "organization", "self-organization" and "man-agement". Politychniy menedzhment, 1, 24-35 [in Ukrainian].
Lotman, Yu.M. (2000). Technical progress as a cultural problem. The Semiosphere. SPb., 622-638 [in Russian].
Gotsalyuk, A.A. (2015). Scientific tradition and innovation in the humanitarian practice of society. Gumanitarniy visnyk Zaporizkoi inzhenernoi akademii, 60, 269-277 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
