ФОРМУВАННЯ «ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ» ЯК ПРОЕКТ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ СТУДІЙ МАЙБУТНЬОГО
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147366Ключові слова:
консюмеризм, «зусилля ствердження», афірмація, антропокосмізм, синергетика, комп’ютерне покоління, візуальна революція, постмодерна освіта, «школа діалогу культур».Анотація
Мета. Для суспільств, які транзитують від індустріалізму до постіндустріалізму, освіта має бути інструментом їх реформування та рушієм розвитку. Пошук необхідних компонентів нової парадигми освіти є метою пропонованої статті. Методологія. Дослідження здійснювалося загальнонауковими методами: аналізу, синтезу, абстракції, системності, узагальнення. Наукова новизна. Обґрунтовано думку про те, що різні позиції філософів освіти об’єднують їх у наступному: сучасна освіта має бути практикою свободи в осмисленні та обговоренні життєвих ситуацій та у соціальній дії індивіда; метою всіх педагогічних зусиль має бути життєвий світ учня, невід’ємним елементом якого є критичне мислення; адекватним засобом досягнення цієї мети має бути діалог; саме освіта є інструментом реформування суспільства, передумовою виходу із цивілізаційної кризи. Висновки. Під час здійсненого дослідження доведено, що детермінантом процесу формування «людини культури» виступають: новітні технічні засоби навчання для переходу до «комп’ютерного мислення»; новий тип вчителя/викладача, не пов’язаного з конкретним навчальним предметом. Наголошується, що основою для діалогу у процесі формування «людини культури» має бути не логіка предмету, а логіка культури й людини.
Посилання
Андрущенко В. Основні тенденції розвитку вищої освіти України на межі століть. Вища освіта України. 2001. № 1. С.18–26.
Зіньківський Ю. Імператив трансформації сучасної освітньої парадигми. Вища школа. 2010. № 3 – 4. С. 37– 43.
Иллич И. Освобождение от школ/ URL: http://lib100.com/pedagogics/exemption_from_school/html/ (дата звернення: квітень 2018).
Ильин И. Эволюционный подход к глобальным исследованиям и образованию: теоретико-методологические проблемы. Век глобализации. 2010. № 1. С. 3–17.
Кармадонов О. Институт образования в современном мире: основные тенденции развития. Соци-ально-гуманитарные знания. 2006. № 6. С. 55–74.
Квіт С. Потрібні зміни: зміст і завдання освітніх реформ URL: http://www.pravda.com.ua/articles/2015/01/27/7056516/. (дата звернення: 15.02.2018).
Колот А. Трансформація чинників розвитку вищої освіти: причина, природа, змістові характеристики. Вища школа. 2008. № 4. С. 47–55.
Кремень В. Якісна освіта: сучасні вимоги. Педагогіка і психологія. 2006. № 4. С. 5–17.
Лисаускене М. В. Поколение NEXT – перфекционисты или романтики потребления. Социс. 2006. № 4. С. 111–115.
Попова Т. Образование как процесс накопления человеческого и культурного капитала. Социально-гуманитарные знания. 2005. № 6. С. 234–241.
Пригожин И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер. с англ. Ю. А. Данилова. Москва: Прогресс, 1986. 432 с. URL: http://yanko.lib.ru/books/betweenall/prigogine-stengers_ru.htm. (дата звернення: липень 2017)
Пуляев В. Движение человека к его целостному развитию. Социально-гуманитарные знания. 2014. № 4. С. 82–102.
Рорти Р. Философия и зеркало природы. URL: Режим доступу: http://gtmarket.ru/laboratory/basis/5141. (дата звернення: січень 2018)
Сухарніков Ю. Методологічні засади перебудови й осучаснення вищої освіти. Вища школа. 2015. № 11 – 12. С. 35–61.
Теория культуры: учеб. пособие; под ред. С. Н. Иконниковой, В. П. Большакова. СПб.: Питер, 2008. 592 с.
Урсул А. Д. Глобально-эволюционный подход к перспективам образования. Социально-гуманитарные знания. 2011. № 1. С. 40–55.
Урсул А. Д. Модель образования ХХІ века: проблемы устойчивого развития и безопасности. Безо-пасность Евразии : журн. лич., нац. и коллектив. безопасности. М., 2001. № 4. С. 61–96.
Фрейре П. Образование как практика освобождения. URL: http://www.domrebenok.ru/blog/paulu-freyre-obrazovanie-kak-praktika-osvobozhdeniya/ (дата звернення: червень 2018).
Шеллер М. Положение человека в космосе. Проблемы человека в западной философии. URL:https://docs.google.com/document/d/1pDc3zlWaT-43kPPVRk-bwA7dMwfW_hizQPmSeK3_iGw/preview.(дата звернення: травень 2018).
Andrushchenko, V. (2001). The main tendencies of higher education’s development in Ukraine at the turn of the century. Ukrainian higher education, 1, 18-26 [in Ukrainian].
Zinkivskyi, Yu., & Mirskykh, H. (2010). An imperative of contemporary educational paradigm’s transfor-mation. Higher school, 3-4, 37-43 [in Ukrainian].
Illich, I. Liberation from school. Retrieved from http://lib100.com/pedagogics/exemption_from_school/html/ [in Russian].
Ilin, I.V., & Ursul, A.D. (2010). An evolutionary approach to global researches and education: theoretic-methodological problems. Age of globalization, 1, 3-17 [in Russian].
Karmadonov, O.A. (2006). The institution of education in contemporary world: main tendencies of devel-opment. Social and humanitarian knowledge, 6, 55-74 [in Russian].
Kvіt, S. The necessary changes: contents and tasks of educational reforms. Retrieved from http://www.pravda.com.ua/articles/2015/01/27/7056516/ [in Ukrainian].
Kolot, A. (2008). Transformation of higher education development factors: reason, nature, characteristics. Higher school, 4, 47-55 [in Ukrainian].
Kremen, V.H. (2006). The high-quality education: contemporary requirements. Pedagogy and psychology, 4, 5-17 [in Ukrainian].
Lisauskene, M.V. (2006). NEXT generation – perfectionists or romanticists of consumption. Sotsis, 4, 111-115 [in Russian].
Popova, T.S. (2005). Education as an accumulation process of human and cultural capital. Social and humanitarian knowledge, 6, 234-241 [in Russian].
Prigozhin, I., & Stengers, I. (1986). An order out of chaos: new dialogue of people with nature. (Yu.A. Danilova, Trans). V.I. Arshinov, Yu.L. Klimontovich, Yu.V. Sachkov (Eds.). Moscow: Progress. Retrieved from http://yanko.lib.ru/books/betweenall/prigogine-stengers_ru.htm [in Russian].
Pulyaev, V.T. (2014). Human movement to his general development. Social and humanitarian knowledge, 4, 82-102 [in Russian].
Rorti, R. Philosophy and mirror of nature. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/5141 [in Rus-sian].
Sukharnikov, Yu. (2015). Methodological foundations of higher education’s reconstruction and modernization. Higher school, 11-12, 35-61 [in Ukrainian].
Ikonnikova, S.N., & Bolshakov, V.P. (Eds.). (2008). Theory of culture. Piter [in Russian].
Ursul, A.D., & Ursul, T.A. (2011). Global and evolutionary approach to the perspectives of education. Social and humanitarian knowledge, 1, 40-55 [in Russian].
Ursul, A.D. (2001). Study model of the 21th century: problems of stable development and security. Security of Eurasia, 4, 61-96 [in Russian].
Freyre, P. Education as a practice of liberation. Retrieved from http://www.domrebenok.ru/blog/paulu-freyre-obrazovanie-kak-praktika-osvobozhdeniya/ [in Russian].
Sheller, M. A human position in universe. Human problems in the west philosophy. Retrieved from https://docs.google.com/document/d/1pDc3zlWaT-43kPPVRk-bwA7dMwfW_hizQPmSeK3_iGw/preview [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
