ТОНАЛЬНИЙ ОБРАЗ МАСОВОГО ТЕАТРАЛІЗОВАНОГО ВИДОВИЩА В КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНОСЦЕНІЧНОГО ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2018.160346Ключові слова:
масове театралізоване видовище, режисер, звукорежисер, режисерський задум, музич-ний матеріал, тональний образ, художній образ, музично-постановочні компетенціїАнотація
Метою статті є окреслення проблем та шляхів їх вирішення у звуковому оформленні масового театралі-зованого видовища у створенні тонального образу постановки. Методологія дослідження полягає в застосуванні музикознавчого, культурологічного, мистецтвознавчого, системно-структурного та компаративного методів, які дали змогу розглядати досліджуваний об’єкт як складову частину широкого простору видовищного мистецтва на сучасному етапі. Новизна роботи. У статті вперше досліджено процес звукового вирішення масового театралізо-ваного видовища, розглянуто особливості створення тонального образу постановки, охарактеризовано специфіку локалізації звукового центру та специфіку комплексної системи звукопідсилення, акцентовано увагу на музично-постановочних компетенціях режисера. Висновок. У створенні сучасних масових театралізованих видовищ вті-лення режисерського задуму суттєво залежить від загальної концепції музичного вирішення постановки. Сучас-ний режисер, враховуючи діалектичний зв’язок розвитку мистецтва і культури, наукового-технічного прогресу в контексті технічних засобів виразності, повинен володіти музично-постановочними компетенціями, що є основним фактором у створенні тонального образу масового театралізованого видовища. Подібний ракурс вивчення дає змогу усвідомити цей процес як явище загальноестетичне.
Посилання
Барышева Т. А. Психологическая структура креативности (опыт эмпирического исследования) / Т. А. Барышева // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. – СПб., 2012. – № 145. – С. 54–64.
Горюнова И. Э. Режиссура массовых театрализованных зрелищ и музыкальных представлений : ле-кции и сценарии / И. Э. Горюнова. – СПб. : Композитор * Санкт-Петербург, 2009. – 208 с.
Гриценко В. С. Повертаючись до розмови про художній образ : стаття друга / В. С. Гриценко // Гума-нітарний часопис : зб. наук. праць. – Х. : ХАІ , 2013. – № 1. – С. 90 – 99.
Емельянов Е. Д. Звукофикация театров и концертных залов : учеб. для сред. спец. учеб. заведений / Е. Д. Емельянов. – М. : Искусство, 1989. – 266 с.
Козюренко Ю. И. Музыкальное оформление спектакля : метод. пособие / Ю. Козюренко. – М. : Ис-
кусство, 1986. – 127 с.
Кужельний О. П. Основи режисури театралізованих видовищ і свят : навч. посіб. / О. П. Кужельний. – К. : НАКККіМ, 2012. – 140 с.
Логвінова О. О. Тенденції трансформації театралізованих жанрів та форм сучасної видовищної культури / О. О. Логвінова // Вісник Харківської державної академії мистецтв. Мистецтвознавство. Архітектура. – 2014. – № 7. – С. 87–91.
Таршис Н. А. Музыка драматического спектакля / Н. А. Таршис. – СПб. : СПбГАТИ, 2010. – 163 с.
Черняк Ю. М. Режиссура праздников и зрелищ : учеб. пособие / Ю. М. Черняк. – Минск : ТеатраСис-
темс, 2004. – 224 с.
Шарварко Б. Г. Режисура театралізованого масового дійства : навч.- метод. посібник / Б. Г. Шарварко. – К. : ДАКККіМ, 2004. – 123 с.
Шароев И. Режиссура эстрады и массовых представления /
И. Шароев. – М. : ГИТИС, 2014. – 342 с.
Шевцова А. М. Музыкально-постановочные компетенции режиссеров театрализованных представ-лений и праздников [Электронный ресурс] / Шевцова Анна Михайловна // Педагогика искусства : электрон. науч. журн. – 2010. – № 3. – Режим доступа: http://www.art-education.ru/electronic-journal/muzykalno-postanovochnye-kompetencii-rezhisserov-teatralizovannyh-predstavleniy-i.
Barysheva T. A., (2017). Psychological structure of creativity (experience of the empiric investigation). (p.p. 54-64) SPb: Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A. I. Gertsena № 145 [in Russian].
Goryunova I. E. (2009) Directing of mass events and music performances: lections and scenarios. SPb: Kompozitor [in Russian].
Gritsenko V. S. (2013) Talking about creative image: second article (p.p. 90-99) Kharkív. : KHAÍ [in Ukrainian].
Yemel'yanov Ye. D. Sound-engineering in theatres and concert halls (1989) M.: Iskusstvo [in Russian].
Kozyurenko YU. I. (1986) Musical framing of the performance. M.: Iskusstvo [in Russian].
Kuzhel'niy O. P. (2012) Basics of directing theatrical perfomances and holidays. K. : NAKKKíM [in Ukrainian].
Logvínova O. O. (2014) Tendencies of transformation of theatrical genres and forms of modern performance culture (p.p. 87-91) Mistetstvoznavstvo. Arkhítektura № 7 [in Ukrainian].
Tarshis N. A. (2010) Music of dramatic performance SPb.: SPbGATI, [in Russian].
Chernyak YU. M. (2004) Directing of holidays and events. Minsk : TeatraSistems [in Russian].
Sharvarko B. G. (2004) Directing of theatrical mass performance. K.: DAKKKíM. [in Ukrainian].
Sharoyev I. (2014) Stage directing and mass perfomances. M.: GITIS [in Russian].
Shevtsova A. M. (2010) Musical-performance competencies of directors of holidays and events. Pedagogika iskusstva № 3 [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
