СПРОСТУВАННЯ ТЕОРІЙ ЕКОМУЗЕЮ ТА НОВОЇ МУЗЕОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2019.177531Ключові слова:
екомузей, нова музеологія, соціокультурне призначення музею, інституційна специфіка музею, екомузеологія, кунсткамерна теорія музею, інституційна теорія музею, музеєфікація, консервація громади, соціальна інженерія.Анотація
Мета статті. Теоретичне спростування теорій екомузею та «нової музеології». Методологія. Базується на застосуванні дедуктивної логіки: передачі істинності від засновків до висновків, й зворотної передачі хибності від висновків (за наявності емпіричного спростування), до одного із (або обох) засновків. Наукова новизна. Те, що приписується «новій музеології», а саме – маркетинговий, клієнтоцентричний підхід до музейної роботи – насправді, має мало спільного із теоретичною моделлю екомузею. Еко-та нова музеологія є реновацією кунсткамерної теорії музею. Остання, в цілому, демонструє більшу життєздатність, що підтверджується емпіричними спостереженнями. Висновки. Тісний зв’язок музею із громадою, незважаючи на модність цього дискурсу (не лише в рамках музеєзнавства, а й гуманітаристики в цілому), а також тенденцію до самоізоляції музеїв, не породжує нового розв’язання проблеми соціокультурного призначення та інституційної ідентичності музею. Крім того, другий засновок, відповідно до якого саме екомузеї забезпечують найкращий зв’язок музею із громадою є не менш сумнівним, оскільки саме явище громади стає екстериторіальним і більш абстрактним. Перспективним напрямом подальших досліджень може бути розробка теорії музею як лабораторії мемів.
Посилання
Crime. Anacostia // Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Anacostia#cite_note-14 (дата звернення: 30.09.18).
Smithsonian Anacostia Community Museum. URL: http://anacostia.si.edu/ (дата звернення: 30.09.18).
Варин де Ю. Термин и его значение // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 5.
Докинз Р. Эгоистичный ген // http://evolution.powernet.ru/ URL: http://evolution.powernet.ru/library/gen/11.htm (дата звернення: 27.09.18).
Кинард Д. Музей как ускоритель общественного прогресса // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 37-43.
Конаре А.У. Программа экомузея Сахеля // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 50–56.
Крус-Раимрес А. «Музей родного края»: извращение идеи // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 62–63.
Маньковська Р.В. Музейна справа в Україні: теоретичні, практичні та антропологічні виміри історичного досвіду (1920-і рр. – початок ХХІ ст.) // Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет. URL: https://phdpu.edu.ua/images/ %D0%A0%D0%90%D0%94%D0%90%20%D0%94%2027.053.01/01122017/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81_%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F.pdf (дата звернення: 30.09.18).
Мейран П. Новая музеология // Museum. Экомузеи. 1984. № 148. С. 20–21.
Поппер К. Объективное знание. Эволюционный подход // Гуманитарные технологии. URL: http://gtmarket.ru/ laboratory/ basis/4291/4295#t55 (дата обращения: 28.09.18).
Ривьер Ж. А. Эволюционное определение экомузея // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 2–3.
Хадсон К. Влиятельные музеи. Новосибирск, 2001. 194 с.
Шмит Ф. И. Музейное дело. Вопросы экспозиции. Ленинград, 1929. URL: http://www.studmed.ru/shmit-fi-muzeynoe-delo-voprosy-ekspozicii_bb0d992b5be.html (дата звернення: 30.09.18).
Шола Т. Вечность здесь больше не живет. Толковый словарь музейных грехов. Тула, 2013. 357 с.
Юбер Ф. Экомузеи во Франции: противоречия и несоответствия // Museum. Экомузеи. 1985. № 148. С. 6-10.
Яковець І.О. Сучасний художній музей як мистецький патерн: сутність, функціонування, розвиток // Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. URL: https://www.nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Yakovets/DISS-YAKOVETS.pdf (дата звернення: 30.09.18).
Crime. Anacostia. Wikipedia. Retrieved from: https://en.wikipedia.org/wiki/Anacostia#cite_note-14 [in English]
Smithsonian Anacostia Community Museum. Retrieved from: http://anacostia.si.edu/ [in English]
Varin de, H. (1985). Termin i ego znachenie. Museum. № 148, p. 5 [in Russian]
Dawkins, R. Egoistichnyiy gen. Retrieved from: http://evolution.powernet.ru/ URL: http://evolution.powernet.ru/library /gen/11.htm [in Russian]
Kinard, J. Muzej kak uskoritel obshhestvennogo progressa. Museum. № 148, pp. 37-43 [in Russian]
Konare, А.U. (1985). Programma ekomuzeja Sahelja. Museum. № 148, pp. 50–56 [in Russian]
Cruz-Ramirez, A. (1985). «Muzej rodnogo kraja»: izvrashhenie idei. Museum. № 148, pp. 62–63[in Russian]
Mankovska, R.V. Muzeina sprava v Ukraini: teoretychni, praktychni ta antropolohichni vymiry istorychnoho dosvidu (1920-i rr. – pochatok ХХІ st.). Retrieved from: https://phdpu.edu.ua/images/%D0%A0%D0%90%D0%94%D0%90%20%D0%94%2027. 053.01/01122017/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81_%D0%BA%D0%B0_%D0%B4% D0%B8%D1%81%D0 %B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86i%D1%8F.pdf [in Ukrainian]
Meyran, P. (1984). Novaja muzeologija. Museum. 1984. № 148, pp. 20–21 [in Russian]
Popper, K. Obektivnoe znanie. Evolyutsionnyy podkhod. Retrieved from http://gtmarket.ru/laboratory/basis/4291/4295#t55 [in Russian]
Rivière, G.H. (1985). Evoljucionnoe opredelenie ekomuzeja. Museum. № 148, pp. 2–3 [in Russian]
Hudson, K. (2001). Museums of influence. Novosibirsk [in Russian]
Smit, F. I. (1929). Muzejnoe delo. Voprosy jekspozicii. Retrieved from: http://www.studmed.ru/shmit-fi-muzeynoe-delo-voprosy-ekspozicii_bb0d992b5be.html
Shola, T. (2013).Vechnost' zdes' bol'she ne zhivet. Tolkovyj slovar' muzejnyh grehov [Eternity does not live here anymore – a glossary of museum sins]. Tula [in Russian]
Hubert, F. (1985). Еkomuzei vo Francii: protivorechija i nesootvetstvija. Museum. № 148, pp. 6-10 [in Russian]
Yakovets, I.O. Suchasnyi khudozhnii muzei yak mystetskyi patern: sutnist, funktsionuvannia, rozvytok. Retrieved from: https://www.nakkkim.edu.ua/images/Special-Science-Council/Materialy-Dysertaciy/2018-Yakovets/DISS-YAKOVETS.pdf [in Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
