DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2019.191348

СТВОРЕННЯ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ОБРАЗУ ЗАСОБАМИ ПЛАСТИЧНИХ І ЧАСОВИХ МИСТЕЦТВ

Андрій Дем’янчук

Abstract


Мета статті – розкрити роль просторових і часових мистецтв у створенні хореографічного образу. До- слідити зв‘язок образотворчого та музичного мистецтва як невід‘ємної складової балетних вистав. Показати взаємозв‘язок українського балетного театру, національного фольклору та літератури. Методологія. У до- слідженні застосовано комплекс методів, а саме: історичний, порівняльний, типологічний, метод аналізу та уза- гальнень, описовий, візуальний, художньо-стилістичний (аналіз творчої манери окремих авторів, їхніх шкіл та ху- дожніх епох). Завдяки цим методам було досліджено індивідуальну творчу манеру окремих сценографів, композиторів та балетмейстерів, а також синтез та художню стилістику хореографічних творів. Наукова новизна роботи визначається розкриттям ролі просторових і часових мистецтв у створенні хореографічного образу, зо- крема у встановленні глибинного взаємозв‘язку образотворчого та музичного мистецтва. У цьому контексті було досліджено індивідуальну творчу манеру та унікальний стиль відомих українських сценографів, композиторів, музикантів та хореографів. Висновки. Створення високопрофесійного хореографічного образу засобами просто- рових і часових мистецтв є надзвичайно складним творчим процесом. У ньому відчутна співпраця режисера, ком- позитора, сценографа та балетмейстера. У цьому контексті важливе значення посідає не тільки індивідуальна, але й колективна творчість тих митців, які причетні до створення хореографічного образу у відповідності до мож- ливостей та засобів тих видів мистецтв, у рамках яких вони творять. Слід також наголосити на тому, що доскона- ла пластична мова образотворчого мистецтва, поєднана з музичним супроводом та хореографічною пластикою, створює єдиний цілісний образ вистави. Важливими компонентами створення художнього образу є художній стиль і техніка виконання, поєднання традиції та новаторства. Проте дослідження питання, що стосуються про- блеми створення хореографічного образу засобами просторових і часових мистецтв ще потребують глибших до- сліджень та нових наукових підходів.