ОБРАЗ АВТОРА В КІНОМИСТЕЦТВІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КАРТИНИ СВІТУ Частина 2. Автор і герой:кінематографічний вимір
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196576Ключові слова:
авторський кінематограф, образ автора, камеоАнотація
Мета статті полягає виявленні специфічних рис образу автора в кінематографі та визначенні наукових орієнтирів, що сприятимуть комплексному аналізу феномену авторського кіно. Методологія дослідження. В опрацюванні теми були використані методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення. Крім того, було застосовано аналітичний і системний методи у своїй єдності, що необхідно для вивчення мистецтвознавчого аспекту проблеми. Принципами проведення дослідження було обрано історичний, системний і комплексний підходи, цілеспрямованість, плановість і наступність знань щодо авторського кінематографа. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема образу автора в кінематографі в контексті світоглядних моделей вперше постала предметом спеціального дослідження; аргументовано зміст поняття « образ автора в кінематографі» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних елементів; виокремлено режисерів світового й вітчизняного кіно, в творах яких найбільш виразно представлено образ автора; доведено доцільність використання біографічного виміру, а також потенціалу самоаналізу митця у процесі авторської самореалізації; здійснено комплексний аналіз та виявлено специфіку виразних засобів презентації образу автора в різних моделях кінематографічного авторства. Висновки. Ознайомлення з матеріалами, викладеними у статті, розширює арсенал знань щодо специфіки образу автора в кіномистецтві й уможливлює їх використання в навчальних курсах з теорії та історії кіно й режисури.
Посилання
Антониани об Антониани. Пер. с ит./ Вступ. ст. Баскакова В.Е.; коммент. Бобровой О.Б. Москва: Ра-дуга,1986. 399 с.
Баскаков В. Путь исканий. Антониани об Антониани. Пер. с ит. / Вступ. ст. Баскакова В.Е.; коммент. Бобровой О.Б. Москва: Радуга,1986. 399 с.
Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности. Эстетика словесного творчества. Москва: Искусство, 1979. C.7 ̶ 180. URL: http: //museum. philosophy.pu.ru/books/ (дата звернення 19.02.2018).
Беленький И. В сторону кино. Франсуа Трюффо / Сост. И.Беленький. Москва: Искусство, 1985. 264 с.
Бергман И. Картины / Перев. со швед. А. Афиногеновой. Москва: Музей кино, Alexandra, 1997. 439 с. URL : http://lib.ru/CINEMA/kinolit/BERGMAN/bergman.txt ( дата звернення 16.03. 2018).
Богомолов Ю. В кадре – Иоселиани. Известия.1996.20 октября. С.7.
Большой словарь иностранных слов. Москва: ИДДК.2007. URL: http: // www. megaslov.ru/map/pl( да-та звернення 14.06.2018).
Дзюба І. Відкриття чи закриття «школи»? Культура і життя. 1989. №13. 26 березня. С.3 – 4.
Зайцева Л.А. Авторский фильм ̶ замысел. Вопросы теории и истории кино: сб. науч. трудов. Москва,1978. С. 3 ̶ 25.
Золоєва Д. Естетика абсурду як частина екзистенціального кіносвіту Мікеланджело Антоніоні. Нау-ковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого: збір-ник наук. праць. 2013. С.147 – 153.
Зубрицька М. А тепер куди? – Одіссея сучасних літературних теорій. Вісник Львівського Університе-ту. 2004. Вип.33. Ч.1. С.121–128.
Жукова Н.А. Елітарність як компонент культуротворення: досвід некласичної естетики: [Моно-графія]. Київ: Вид. ПАРАПАН, 2010. 244с.
Иенсен Т. Отар Иоселиани. Сочинение фильма. Искусство кино. 2001. №12. С.43 – 46.
Коваль Д. Візитна картка українського кіно. Світова кінокласика. Київ: Вид. дім «КМ Академія». 2004. 158 с.
Кульчицька Р. Творчість Мікеланджело Антоніоні. Світова кінокласика: зб.статей. Київ: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. 140 с.
Лемешева Л. Украинское кино: проблемы одного поколения. Москва: ВБПК, 1987. 140с.
Митницький Е. Ми живемо, доки любимо! Київ: Видавничий будинок «Максимум», 1998. 252 с.
Молитва за гетьмана Мазепу. URL: http://holos.fm/page/molitva-za-getmana-mazepu (дата звернення 23.04.2019).
Мусієнко О. Антоніані. Шкіц до портрета сучасної цивілізації. Мистецтво екрана. Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2001. С.184 – 200.
Мусієнко О. Фріц Ланг: символіка архітектури. Науковий вісник КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого: зб. ст. Київ, 2017. Вип.20. С.87 – 97.
Пайкова Л. Стратегия успеха. Москва: ВТПО "Киноцентр", 1988. 152с.
Пазолини П.П. Поэтическое кино. Строение фильма. Отв.ред. К.Разлогов. Москва, 1984. С.45-67. Перевод с книги: Pasolini P.P. II cinema di poesia. In: "Uccelaci e Uccelini", un film di P.P. Pasolini. Milano, 1966, p. 7 – 31.
Погребняк Г.П. Кіно, телебачення і радіо в сценічному мистецтві: підручник. Київ, НАКККіМ, 2017. 392с.
Райнер Вернер Фассбиндер: тьма в конце тоннеля. URL http:// kinote. info/articles/807-rayner-verner-fassbinder-tma-v-kontse-tonnelya (дата звернення 08.04.2019).
Сахалтуєв О. Камео, або мініатюризація образу. Мистецтво екрана. Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2001. С. 184 – 200.
Федерико Феллини: сборник статей. Москва:Искусство,1968. 286 с.
Юдко Л. В. Мовна та концептуальна картини світу як відображення свідомості нації. Studia Linguistica. 2011. Вип. 5. С.292 – 298.
Українське кіно: євроформат. Хроніка громадських обговорень 1996 – 2003 років. Кіносоціологія. Київ:Альтпрес,2003.528 с.
Carrol Kathleen. Soviet «Swan» fliers the coop. Daily News. 1991. September,4. P.16.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
