ОБРАЗ АВТОРА В КІНОМИСТЕЦТВІ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ КАРТИНИ СВІТУ Частина 2. Автор і герой:кінематографічний вимір
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.1.2020.196576Keywords:
авторський кінематограф, образ автора, камеоAbstract
Мета статті полягає виявленні специфічних рис образу автора в кінематографі та визначенні наукових орієнтирів, що сприятимуть комплексному аналізу феномену авторського кіно. Методологія дослідження. В опрацюванні теми були використані методи наукового аналізу, порівняння, узагальнення. Крім того, було застосовано аналітичний і системний методи у своїй єдності, що необхідно для вивчення мистецтвознавчого аспекту проблеми. Принципами проведення дослідження було обрано історичний, системний і комплексний підходи, цілеспрямованість, плановість і наступність знань щодо авторського кінематографа. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що проблема образу автора в кінематографі в контексті світоглядних моделей вперше постала предметом спеціального дослідження; аргументовано зміст поняття « образ автора в кінематографі» як певної специфічної цілісності та єдності взаємопов’язаних елементів; виокремлено режисерів світового й вітчизняного кіно, в творах яких найбільш виразно представлено образ автора; доведено доцільність використання біографічного виміру, а також потенціалу самоаналізу митця у процесі авторської самореалізації; здійснено комплексний аналіз та виявлено специфіку виразних засобів презентації образу автора в різних моделях кінематографічного авторства. Висновки. Ознайомлення з матеріалами, викладеними у статті, розширює арсенал знань щодо специфіки образу автора в кіномистецтві й уможливлює їх використання в навчальних курсах з теорії та історії кіно й режисури.
References
Антониани об Антониани. Пер. с ит./ Вступ. ст. Баскакова В.Е.; коммент. Бобровой О.Б. Москва: Ра-дуга,1986. 399 с.
Баскаков В. Путь исканий. Антониани об Антониани. Пер. с ит. / Вступ. ст. Баскакова В.Е.; коммент. Бобровой О.Б. Москва: Радуга,1986. 399 с.
Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности. Эстетика словесного творчества. Москва: Искусство, 1979. C.7 ̶ 180. URL: http: //museum. philosophy.pu.ru/books/ (дата звернення 19.02.2018).
Беленький И. В сторону кино. Франсуа Трюффо / Сост. И.Беленький. Москва: Искусство, 1985. 264 с.
Бергман И. Картины / Перев. со швед. А. Афиногеновой. Москва: Музей кино, Alexandra, 1997. 439 с. URL : http://lib.ru/CINEMA/kinolit/BERGMAN/bergman.txt ( дата звернення 16.03. 2018).
Богомолов Ю. В кадре – Иоселиани. Известия.1996.20 октября. С.7.
Большой словарь иностранных слов. Москва: ИДДК.2007. URL: http: // www. megaslov.ru/map/pl( да-та звернення 14.06.2018).
Дзюба І. Відкриття чи закриття «школи»? Культура і життя. 1989. №13. 26 березня. С.3 – 4.
Зайцева Л.А. Авторский фильм ̶ замысел. Вопросы теории и истории кино: сб. науч. трудов. Москва,1978. С. 3 ̶ 25.
Золоєва Д. Естетика абсурду як частина екзистенціального кіносвіту Мікеланджело Антоніоні. Нау-ковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого: збір-ник наук. праць. 2013. С.147 – 153.
Зубрицька М. А тепер куди? – Одіссея сучасних літературних теорій. Вісник Львівського Університе-ту. 2004. Вип.33. Ч.1. С.121–128.
Жукова Н.А. Елітарність як компонент культуротворення: досвід некласичної естетики: [Моно-графія]. Київ: Вид. ПАРАПАН, 2010. 244с.
Иенсен Т. Отар Иоселиани. Сочинение фильма. Искусство кино. 2001. №12. С.43 – 46.
Коваль Д. Візитна картка українського кіно. Світова кінокласика. Київ: Вид. дім «КМ Академія». 2004. 158 с.
Кульчицька Р. Творчість Мікеланджело Антоніоні. Світова кінокласика: зб.статей. Київ: Видавничий дім «КМ Academia», 2000. 140 с.
Лемешева Л. Украинское кино: проблемы одного поколения. Москва: ВБПК, 1987. 140с.
Митницький Е. Ми живемо, доки любимо! Київ: Видавничий будинок «Максимум», 1998. 252 с.
Молитва за гетьмана Мазепу. URL: http://holos.fm/page/molitva-za-getmana-mazepu (дата звернення 23.04.2019).
Мусієнко О. Антоніані. Шкіц до портрета сучасної цивілізації. Мистецтво екрана. Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2001. С.184 – 200.
Мусієнко О. Фріц Ланг: символіка архітектури. Науковий вісник КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого: зб. ст. Київ, 2017. Вип.20. С.87 – 97.
Пайкова Л. Стратегия успеха. Москва: ВТПО "Киноцентр", 1988. 152с.
Пазолини П.П. Поэтическое кино. Строение фильма. Отв.ред. К.Разлогов. Москва, 1984. С.45-67. Перевод с книги: Pasolini P.P. II cinema di poesia. In: "Uccelaci e Uccelini", un film di P.P. Pasolini. Milano, 1966, p. 7 – 31.
Погребняк Г.П. Кіно, телебачення і радіо в сценічному мистецтві: підручник. Київ, НАКККіМ, 2017. 392с.
Райнер Вернер Фассбиндер: тьма в конце тоннеля. URL http:// kinote. info/articles/807-rayner-verner-fassbinder-tma-v-kontse-tonnelya (дата звернення 08.04.2019).
Сахалтуєв О. Камео, або мініатюризація образу. Мистецтво екрана. Вінниця: ГЛОБУС-ПРЕС, 2001. С. 184 – 200.
Федерико Феллини: сборник статей. Москва:Искусство,1968. 286 с.
Юдко Л. В. Мовна та концептуальна картини світу як відображення свідомості нації. Studia Linguistica. 2011. Вип. 5. С.292 – 298.
Українське кіно: євроформат. Хроніка громадських обговорень 1996 – 2003 років. Кіносоціологія. Київ:Альтпрес,2003.528 с.
Carrol Kathleen. Soviet «Swan» fliers the coop. Daily News. 1991. September,4. P.16.
Downloads
Issue
Section
License
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
1. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
2. Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
3. Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).