ТИПИ ІКОНОГРАФІЇ «ХРИСТА – ДОБРОГО ПАСТИРЯ» У РАННЬОХРИСТИЯНСЬКОМУ ТА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ XV – XVII СТ.

Анотація

Мета роботи: gростежити особливості розвитку  іконографії «Христа – Доброго Пастиря» від зображень ранньохристиянського періоду (ІІІ – ІV ст.) до трактування цього образу у західноєвропейському мистецтві XV – XVII ст.. Наукова новизна. Вперше узагальнено та осмислено  іконографію «Христа – Доброго  Пастиря» на всіх етапах її формування: від алегоричного образу, запозиченого з античних прототипів  до символічного зображення Ісуса Христа з ягням на спині у західноєвропейському мистецтві XV – XVII ст. Методологія роботи. Використовувався метод формального мистецтвознавчого аналізу. Особливості творів з точки зору їх сакрального значення розглядалися за допомогою іконографічного методу. Для окреслення виникнення та розвитку іконографії Доброго Пастиря у контексті полеміки християнства та язичництва, католицизму і протестантизму застосовувався метод герменевтики. Висновки. На основі пам’яток ранньохристиянського періоду та західноєвропейських зразків XV – XVII ст.. виокремлено чотири типи  зображення: 1.Добрий пастир, як безбородий юнак з ягням на спині; 2. Безбородий юнак-пастух, з посохом, арфою або відром води у руці, котрий стоїть  поряд зі  отарою овець; 3.  Ісус Христос, як Пантократор у зрілому віці, з ягням на спині; 4. Воскреслий Ісус, часто оголений, з ранами на ногах та руках, з ягням на плечах.